Почалося активне “цвітіння” Дніпра. Цього року — пізніше, ніж зазвичай. У КП “Благоустрій”, що опікується пляжами Черкас, зібрали для цікаві і пізнавальні матеріали про те, чому так відбувається і що робити, щоб зменшити його негативний вплив.

blank

Процес цвітіння водойм, який спостерігається влітку, зветься в науці евтрофікацією.

Ціанофіти, або ціанобактерії, або синьо-зелені водорості — це переважно вони фарбують Дніпро у зелений колір, іноді утворюючи на воді чудернацькі візерунки.

Синьо-зелені водорості зимують, витримуючи морози до -20°С. «Сплять» на дні водойми, а «прокидаються» навесні, коли вода теплішає. Прокинувшись, піднімаються ближче до сонця, аби зайнятися тим, що у них виходить найкраще — фотосинтезом. Вони це роблять вже більше 2 млрд років. Це древні мікроорганізми, побічний результат їх діяльності — кисень, яким ми дихаємо.

Для розвитку ціанофітів потрібні не тільки світло, як джерело енергії, та вуглець, як основний будівельний матеріал, але й елементи мінерального харчування. Хліб і м’ясо ціанофітів — азот і фосфати. Їх дефіцит стримує розвиток синьо-зелених водоростей, а збільшення концентрацій у воді, навпаки, стимулює до неконтрольованого розмноження.

Дніпро тече Україною 981 км, але рікою можна вважати тільки сотню незарегульованих кілометрів: 60 км від кордону з Білоруссю до Київського водосховища і ще 50 км нижче греблі біля Каховки. Все інше — каскад водосховищ.

Площа земель, що були затоплені під час створення каскаду, перевищує 760 км². З них понад 300 — с/г угіддя і майже стільки ж — ліси.

Коли вода інтенсивно «цвіте», глибше двох метрів сонячні промені вже не потрапляють. З цього починається процес відмирання фітопланктону, який осідає на дно. Там його переробляють бактерії, але на це вони витрачають увесь кисень. У водоймах утворюються «мертві зони», непридатні для життя. Сприятлива зона — це приблизно два метри від поверхні, далі перехідна зона на глибині до 5 метрів, глибше — здебільшого мертва вода.

Осідаючи, відмерлий надлишковий фітопланктон утворює донні відклади. Зараз їх шар у водоймищах сягає 5—7 см.

Що ж із усім цим робити

Вчені вважають одним із методів боротьби із цвітінням Дніпра використання аераторів, які збагачують воду киснем і забезпечують її рух. А також — біологічний спосіб очищення за допомогою водорості хлорели або вселення білих товстолобиків, які харчуються ціанофітами.