Свято Покрови Пресвятої Богородиці: історія, традиції та народні прикмети

Величне свято Покрови Пресвятої Богородиці в Україні християни відзначають щороку 14 жовтня. Цей день нагадує кожному про молитовне заступництво Божої Матері за людський рід і є храмовим святом багатьох міст і сіл України.

Прийнято вважати, що протягом усього року Богородиця оберігає людину, яка в неї в цей день просить допомоги, покриваючи її безпосередньо своїм покровом. Свято ознаменовує засинання природи та укривання землі на зиму.

Справді, в жовтні перші дерева втрачають листя, всі плоди уже дозріли: «Прийшла Покрова – на дереві голо».

З чим пов’язане свято Покрови

Покрова не входить в число дванадесятих свят, бо присвячена подіям, які відбулися не в роки життя Божої Матері. В основі свята Покрови лежать події, які трапилися в Константинополі на початку десятого століття.

Коли в черговий раз на Візантію здійснили набіг племена варварів, жителі міста почали шукати порятунку у Влахернському храмі, в якому зберігалися риза Богоматері, Її головний покрив, і молилися.

Переказ свідчить, що в цю ніч відбулося об’явлення Пресвятої Богородиці, яка в оточенні святих йшла по повітрю. Поруч з нею були пророк Іоанн Предтеча та апостол Іоанн Богослов. Закінчивши молитися Богородиця зняла з голови омофор (покров, покривало) і розкрила його над людьми. Чудесний покров захистив місто, в цю мить піднялася буря, яка розметала кораблі загарбників.

Традиції та обряди 14 жовтня

З Покровою завершувалися всі сільськогосподарські роботи, люди готувалися до зими, влаштовували галасливі народні гуляння і ярмарки. Порядок у будинках наводили напередодні, бо 14-го працювати не можна.

Особливу увагу приділяли розпалюванні печі. Вважалося, що якщо на Покрову витопити піч яблунею, то всю зиму в будинку буде тепло. Гілочками яблуні і вишні обкурювали хату для благополуччя та удачі.

Також на Покрову пекли млинці, і обносили ними кути, щоб задобрити домовика. Увечері влаштовували застілля і гуляння. В цей день теж потрібно робити дарунки бідним і сиротам.

Звичайно ж у цей день прийнято звертатися з молитвою до Богородиці та просити в неї міцного здоров’я, допомоги, підтримки і захисту, а також допомоги в сімейному житті, і, звичайно ж, коханні. Якщо це робити, протягом усього року Богородиця оберігає людину, яка у неї в цей день просить допомоги, покриваючи її своїм покровом.

Що не можна робити у свято Покрови Пресвятої Богородиці

Як і в будь-яке велике релігійне свято в цей день не можна працювати по дому і господарству. Навіть готувати щось серйозне в цей день забороняється.

Суворо заборонено лаятися, лихословити, вживати спиртне, позичати гроші і просити в борг.

Також не можна відмовляти в цей день сватам. За повір’ям до дівчини, яка відмовила сватам, ще три роки не прийдуть свататися.

В цей день краще не митися і не стригти нігті, потрібно робити це заздалегідь.

Народні прикмети цього свята:

Яка погода на Покрову, такою буде і зима.

Якщо лист з берези та дуба на Покрову впаде чисто – до легкого року, а нечисто – до суворої зими.

Якщо у вишні листя опаде до 14 жовтня – зима буде тепла, якщо ж вишня зелена – зима буде люта.

Якщо до цього дня не спадає з вишень листя – на теплу зиму, а звільниться – на сувору.

Зранку вітер з півдня, а по обіді із півночі – початок зими буде теплим, але згодом похолодніє.

Якщо вітер з півдня низовий – зима буде теплою, з півночі горішний – холодною, із заходу – сніжною; коли ж протягом дня вітер змінюватиме напрямок, то і зима буде нестійкою.

Якщо в цей день сніг не покрив землю – не покриє в листопаді та грудні.

На Покрову вітер – весна буде вітряна.

Відліт журавлів до Покрови – на ранню зиму.

Якщо на Покрову сніг – буде багато весіль.

Хто сіє по Покрові, не має дати що корові.

На Покрову віє вітер з півночі – зима буде холодна і з великими снігами, з півдня – буде тепла зима.

Якщо на Покрову випав сніг, то буде він і в Дмитрів день (8 листопада).

Відліт журавлів до 14 жовтня – бути ранній зимі.

Білка до Покрови змінить шубку – зима буде добра.

Ворожіння на Покрову: коли буде весілля 

Зранку на Покрову дівчата бігли до церкви і ставили свічку Діві Марії. Хто раніше поставить свічку, той раніше й заміж вийде. А за полум’ям свічки дізнавалися своє майбутнє: рівний вогник означає тихе спокійне життя, якщо свічка горіла яскраво, сильно, з переморгуванням – таким і життя буде. Якщо ж свічка потріскувала – життя у дівчини буде дуже бурхливим.

А ще ворожили на зернах. Увечері майбутня наречена обходила все село і набирала потроху води з 9 криниць, а після варила в ній 72 пшеничних зерна. З цією пшеницею треба було відійти від свого будинку на 72 кроки і розкидати зерна. А вночі дівчина приходила туди ж і піднімала з землі те, що попадеться під руку. Якщо візьме варене зерно – чоловіка знайде молодого і багатого, якщо в руці опиниться тріска або гілочка – він буде теслею, знайдений папірець обіцяє нареченого грамотного і заможного, а зачерпне саму землю – жити їй з хліборобом.

Збираючись разом, дівчата ворожили: яка з них першою вийде заміж. Відрізали нитки однакової довжини і підпалювали їх. У кого з дівчат нитка згорить швидше – та і буде першою. Якщо нитка погасла відразу або згоріло менше половини, то, на жаль, весілля відкладається.

Також було популярним ще одне веселе ворожіння на нареченого. В блюдце викладали різні предмети, а дівчата, не дивлячись, з зав’язаними очима, обирали один із них. По тому, який предмет попався, і судили про майбутнього нареченого. Як правило, значення предметів були такі: попіл – бідне важке життя, цукор – життя буде багате і веселе, цибулина – багато сліз, чарка – чоловік буде п’яницею, срібна обручка – тихе сімейне життя, золота каблучка – жених буде дуже багатий.