blank

Житель села Мале Старосілля Олександр Михненко у минулому — військовий. Нині вивчає минуле свого та довколишніх сіл. Для цього досліджує архіви, спілкується зі старожилами, ходить у походи майже щовихідних. Історією захопився вісім років тому, нині видав десяток книг та створив музей просто неба. А ще майже три десятки впорядкованих могил, які за 80 років після Другої світової стер час у довколишніх лісах і полях, розповів пан Олександр Суспільному.

“Я народився тут, у Малому Старосіллі. Закінчив школу тут, потім в Балаклеї середню. Потім вступив у військове училище. Закінчив, служив. Закінчив військову академію в Києві, далі служив. Потім я звільнився, бо в Росії не захотів служити. З важким трудом через однокурсника перебрався в Україну. І тепер живу в Україні та займаюся нашою історією”, — розповів пан Олександр.

Додав, що першу свою книгу написав кульковою ручкою на папері.

“Потім у мене був старий комп’ютер. І так пішло, поїхало. В результаті — десяток книг є. Але здалося, що замало — виникла ідея зробити музей просто неба. Приміщення немає. Вирішив отак зробить, як я і зробив”.

У музеї Олександр Михненко збирає та впорядковує експонати, які до нього приносять місцеві жителі.

“Музей сільський, бо всі експонати люди сюди зносять. Я їх впорядковую трошки, щоб вони могли бути просто неба. Всіх, хто бере участь у зборі експонатів нашого музею — кожне прізвище я заношу у список”.

У музеї зібрані старовинні речі побуту, вироби ручної роботи, притаманні місцевості. Є камінь, який за словами пана Олександра, належить до льодовикового періоду. Окрім того, він створив спеціальну карту, де покроково відтворив історію боїв на цій місцевості за архівними документами та зі свідчень односельців. Вся зібрана інформація лягла у кілька книжних томів. Додав — попереду чимало роботи:

“Я ще не знаю, що там буде, але бачу, що розширятися трошки треба. Роблю це для людей в першу чергу. А що для мене? Я вже своє відпрацював: книжки написав, музей зробив. Може ще якась ідея зʼявиться — буду втілювати у її життя”.