Нещодавно виповнилося 10 років як міським головою Черкас було обрано Анатолія Бондаренка. Нагадаємо, що і на минулих місцевих виборах, які відбулися у 2020 році, він знову переміг своїх конкурентів. Про міську владну команду, про скандали та роботу з громадськістю йдеться в інтерв’ю Анатолія Бондаренка нашому виданню.
– За час війни основний кістяк вашої команди у Черкаській міській раді практично не змінився. Очевидно, що ви не любите розкидатись кадрами. Чи всі по-справжньому на своїх місцях і на сто відсотків відпрацьовують на користь громаді?
– Перш за все вважаю, що моя команда – це вся активна громада міста. Адже лише спільними зусиллями і міської влади, і всіма жителями Черкас, і активною громадськістю ми здатні розвивати наше рідне місто, щоб воно ставало найкращим в Україні…
Зрозуміло, що я – максималіст. І тому вимагаю від владної команди робити на своїх місцях все можливе і навіть більше для досягнення результату. І зрозуміло, що влада в цілому людям не подобається. Особливо, якщо мова йде про керівників тих комунальних підприємств, які з них беруть кошти за якісь послуги. Бо природньо не любити тих, хто з тебе «дере» гроші (сміється, – ред.). Тому ніколи людям не буде подобатись директор «Водоканалу» чи «Теплокомуненерго». Буде подобатись директор «ЧЕЛУАШу», бо він залатав яму на дорозі, за яку вони начебто не платили, хоч зрозуміло, що за неї заплачено з бюджету, зібраного з податків із тих же містян. Але ж не беспосередньо із свого гаманця, а через податки та збори. Буде більше подобатись директор «Дирекції парків», бо він навів лад у зелених зонах, які можна відвідувати безкоштовно. Хоч знову ж таки, за це все громада платить. Тому попри різні закиди, я вважаю, що сьогодні всі члени команди на своїх місцях і професійно виконують свою роботу. І це відмічають в тому числі і в центральних органах виконавчої влади та в Кабінеті Міністрів, наголошуючи, що черкаські комунальні підприємства та підприємства критичної інфраструктури знаходяться в належному стані і нормально розвиваються.
– Попри певну критику, ваша команда і не була пов’язана із якимись справді сенсаційними і серйозними скандалами. Звісно, були «традиційні» закиди, скажімо, щодо завищеної вартості закупівлі медичного обладнання, щодо дитячого харчуваннях у школах і дитсадках, ремонтів доріг, задекларованого посадовцями майна тощо. Однак все це жодного разу не переросло у ґрунтовні кримінальні провадження із невідворотними судовими наслідками. Однак навіть із цих скандальних сплесків ви для себе зробили якісь серйозні висновки: щодо команди, організації роботи чи інформаційних нападів?
– Після кожного такого інформаційного сплеску ми завжди проводимо серйозні внутрішні розслідування. Наголошу, що в Черкаській міській раді працює уповноважений з питань боротьби з корупцією, який також ретельно аналізує всю діяльність міської влади, і його висновки я особисто вивчаю. Що ж стосується окремих медіа та окремих журналістів, то в погоні за гучними заголовками вони часто не перевіряють фактів, і згодом стає очевидним, що їхні дані просто не відповідають дійсності, що потім підтверджують і правоохоронні органи. Наприклад, з останніх заголовків: «Збудований під виглядом апарт‐готелю черкаський ЖК стане сусідом логістичного центру: в чому проблема». І самі ж журналісти у своєму «розслідуванні» переконуються, що забудовник має дозвіл на таке будівництво, що тут немає порушень. Але, мовляв, поряд буде великий поштовий логістичний центр, а апартаменти по-суті, стануть квартирами, тож матимуть шумне сусідство. Ну, так це ж питання до тих, хто ті апартаменти купуватиме?! Хіба ні? Це ж їхня відповідальність! Їх же попереджають, що будівля має статус готелю, а не багатоквартирного будинку. Зрештою, це не Черкаська міська рада створила таку «шпарину» в законодавстві, щоб готелі можна було потім переводити в житловий фонд. Черкаська міська рада продала ділянку згідно із цільовим призначенням (як і всі ділянки в тому мікрорайоні), і будівництво там ведеться також у рамках цього цільового призначення. І якщо законодавець дає забудовникам ширше поле для маневру, то що має робити Черкаська міська рада? Якщо забудовник нічого не порушує? Вплив Черкаської міської ради на ці процеси не такий вже й широкий, як 20 років тому, коли ми затверджували паспорт будівництва, фасад тощо. Сьогодні якщо будівництво проводиться на приватизованій земельній ділянці, то воно розпочинається шляхом простого повідомлення через ЦНАП, коли автоматично надається на це декларація. Все. І в місті багато таких об’єктів. Наприклад, біля «Чорноморки» будівнитво виросло аж до 4 поверхів замість одного і вилізло на тротуар, або навпроти Онкоцентру людина в своєму дворі збудувала 4-поверховий таун-хаус для здачі в оренду, по-факту. І підприємці відповідають просто: ми нічого не порушуємо, і будуємо в Україні під час війни, розвиваємо економіку, що ви ще хочете від нас? І їх можна зрозуміти. Плюс перевірки Державної архітектурно-будівельної інспекції під час війни заборонені. Тому міська рада може лише направляти до таких забудовників муніципальну інспекцію, проводити роз’яснення, запрошуємо на зустрічі. Те ж стосується і так званих «скандальних закупівель» медобладнання. Як виявилось, все це були лише припущення журналістів. Адже були проведені прозорі тендери, компанії, які працюють на українському ринку медобладнання, проходять серйозні перевірки, і ми їх ще перевіряємо. І правоохоронці зрештою в тій історії не знайшли нічого протизаконного. Але тут також виникає питання до законодавців: треба чітко встановлювати правила, якщо китайські товари поганої якості – то заборонити їх продаж. Заборонити ввезення, як було заборонено ввозити білоруські та російські товари. А якщо цієї заборони немає, то ми отримуємо ситуації, коли китайські виробники, наприклад, тракторів, вантажних автомобілів, демпінгують у «Прозоро», і виникають серйозні проблеми з тим, щоб закупити якісну техніку для комунальних підприємств. Стараємося закуповувати техніку та обладнання відомих європейських виробників, але виходить по-різному, бо ж ми не можемо вказувати, що хочемо купити саме в цього виробника, а не в цього, бо це вже корупція. Тож я б порадив у подібних розслідуваннях ставити і ці питання. А тим громадським активістам, яким просто бракує уваги в житті, тому вони намагаються компенсувати це подібними «викривальними» дописами в соцмережах, я б радив зосередитись на власному саморозвитку. Бо в сорок плюс років бути просто «громадським активістом» без будь-якої іншої професії чи роду діяльності, без досягнень у якихось галузях як-то кажучи науки чи техніки, – це таке собі реноме. За що вони живуть, які податки платять, чому не служать в збройних силах, якщо мають гарну фізичну форму? Моя особиста думка: кожен має приносити якусь користь суспільству. А вони живуть з того, що просто критикують ті чи інші об’єкти чи ініціативи, беручи кошти з їхніх конкурентів? До речі, їздять на нормальних автомобілях, і купують квартири в тих житлових комплексах, які ще вчора так нещадно критикували (посміхається, – ред.) Але нехай то вже буде на їхній совісті. Ми ж як влада лише вітаємо, коли в Черкаси переїжджають бізнеси з того ж Києва, коли місто перетворюється на центральноукраїнський логістичний бізнес-хаб, коли тут будують готелі, житло, магазини, заводи. Від цього громада лише виграє, бо це нові робочі місця, нові можливості, більші зарплати, а відповідно – більше надходжень до бюджету громади.
КОМЕНТАРІ