Житель села Хацьки Павло Брижатий виготовляє скрипки. Займатися цим почав у 60 років, коли вийшов на пенсію. Інформацію збирав у місцевій бібліотеці та вчився на власних помилках. Не один раз невдалими виробами топив піч та до свого заняття щораз повертався, аж поки не почув потрібне звучання, розповів він Суспільному.
Павло Брижатий працював вчителем географії, був головою села. Та на пенсії відпочивати не захотів, одразу почав виготовляти скрипки:
“У мене всі матеріали власні. Є заготівлі. Використовую чотири види кленів, наш місцевий явір гарно звучить, прекрасно звучить!”.
Чому обрав скрипку майстер пояснив так:
“Звучання близьке до людського голосу. Унікальний інструмент для передачі та збудження людських емоцій. Є такий час у людини, коли хочеться відключити праву півкулю мозку і тоді скрипка та багато деяких речей допомагає”.
Над одним інструментом працює близько трьох місяців, пояснив він. Спочатку робить заготівлі.
“Десь місяців три виходить. У мене ж перерви є, я не роблю кожен день. Бугорки всі познімати треба, щоб не було ніяких претензій, щоб вас не вважали шарпаком. Є у мене заготовочка, уже зроблений вузол — це місце, де вона збирається, система клинів і вона повинна постояти певний тривалий час, щоб знялися всі напруги. А щоб не тріскалася дека, вона повинна бути зв’язана вусом”.
Як створювати скрипку інформації бракує навіть в інтернеті, зазначив майстер:
“Я прочитав багато літератури в обласній бібліотеці. Там дуже мало матеріалу. А потім з’явився інтернет, то я в інтернеті почав шукати. Не кожен майстер і європейський теж бажає висвітлити цю сторону. Вони показують пару операцій, а потім скрипка вже з’являється у них – усім процесом вони не діляться”.
Тож першими власноруч зробленими інструментами пан Павло розтоплював грубу. А перша “правильна” скрипка звучала на концерті у Степанках:
“Тільки груба знає, скільки часу пішло. Скільки вона проковтнула вже невдалих скрипок — вона знає. Я бах — і туди її (невдалу скрипку — ред.) і все починав з початку. Аж поки не з’явилася скрипка, яка зазвучала. Допомогла мені в цьому вчителька, яка в Степанках скрипку викладала. Вона вперше на моїй скрипці зіграла на концерті. І люди були вражені дуже сильно”.
На виготовленні скрипок пан Павло не збирається зупинятися. У його планах — виготовлення інших музичних інструментів і навчання цієї справи інших людей:
“Я хочу зробити набір інструментів для троїстих музик. Хочу вивчитися і заграти пару пісень, віддалено когось взяти в учні, ветерана якогось, я б його навчив би”.
“Жодної миті не шкодував. Це мене тримає на ногах. Я задоволений”, — зазначив Павло Брижатий.
КОМЕНТАРІ