Черкащина єдина область в Україні, де на сьогодні немає голови обласної ради. Його обов’язки виконує перший заступник… При чому, безголів’я в обласному парламенті триває аж із жовтня минулого року…
А розпочалася ця історія із дивного кульбіту очільника облради Анатолія Підгорного, який на початку серпня 2025 року ініціював свою відставку, написавши відповідну заяву. До того ж, він попросив ще й позбавити його депутатських повноважень. Для загалу таке рішення голови обласного парламенту було геть неочікуваним і незрозумілим. Тим паче, що сам Анатолій Підгорний пояснював, що спонукають його до такого кроку особисті обставини. Повірити, що після п’яти років головування піти з такої хлібної посади через якісь незрозумілі обставини, ну, дуже складно…
Швидше за все, пан Підгорний змушений був залишити владне крісло не за власним бажанням, а під тиском головних «акціонерів» партії агробаронів «Черкащани», завдяки яким він свого часу і застрибнув на обласний олімп. Цікаво, що навіть коли його відставку не прийняли на одній із сесій, пан Анатолій написав заяву на звільнення вдруге. Справа в тому, що кілька бізнес-груп, які і є «батьками засновниками» вказаної політичної сили, вирішили скинути токсичний актив перед імовірним «привидом» майбутніх виборів. А пан Підгорний на посаді голови обласної ради встиг ославитись надзвичайно гучно: підтримував московську церкву, противився аудиту комунального майна облради, чим блокував підтримку ЗСУ від продажу комунальних неліквідів, не підписував документи на стомільйонні іноземні інвестиції в області, оформив собі сумнівну інвалідність під час війни і не давав реформувати в області МСЕК. А ще «прихопив» ласий шматок комунального «Облпалива» у приватну власність, добряче збагатився за часи головування і навіть збудував собі панський маєток у мальовничій заповідній зоні. За всі ці «подвиги» разом з дружиною «розжився» на 4 кримінальні справи. Тому партійні ляльководи, скоріше за все, вирішили замінити його на іншого кандидата, такого ж зручного для їхніх тіньових справ, але не такого зашквареного.
Однак бліцкриг із відставкою Підгорного та обранням нового голови облради від містечкової партії агробаронів на вересневій сесії не вдався. Голосів за висуванця від «Черкащан» Валентина Тарасенка не вистачало, тому довелося навіть відкласти усунення з керівного крісла самого Анатолія Підгорного… І голосування за його відставку та за обрання нового голови було перенесено на наступну сесію…
Але вже у жовтні політичний пасьянс в обласній раді змінився. Багато депутатів спротивилися обранню висуванця від фракції «Черкащан» на посаду очільника облради. Це одразу після місцевих виборів 2020 року найбільша фракція нашої містечкової партії отримала посаду голови обласного парламенту без жодних проблем. Однак, тепер після п’яти років їх владарювання на чолі з Підгорним, стало зрозуміло, що вони мали б також понести політичну відповідальність за діяльність свого висуванця. Адже, увесь цей час Анатолій Підгорний діяв не у вакуумі, а символізував роботу усієї обласної ради, особливо ж депутатської фракції його рідної партії – ВО «Черкащани». І за всі ці роки жодних публічних заяв про усі ці зашквари пана Підгорного і щодо його любові до пропутінської церкви, і щодо його теплої дружби з ОПЗЖистами облради, і щодо вигаданої інвалідності ніхто з представників «Черкащан» не робив. Навпаки, практично всі депутати від цієї містечкової партії всіляко підтримували позицію та дії свого протеже. Саме народні обранці від фракції «Черкащани» активно виступали проти проведення аудиту комунального майна, блокували перевірку комунальних підприємств, а відповідно не бажали, щоб усілякі неліквіди обласного майна були продані на прозорих відкритих аукціонах, а кошти від них передані на допомогу нашим військовим…
А відтак, абсолютно логічно, що підтримуючи усі ці роки дії свого зашквареного голови облради, фактично проводячи таку собі політику «підгорнівщини», представники партії ВО «Черкащани» мали б разом із ним понести політичну відповідальність і відійти від керівництва обласного парламенту. Тим паче, що голосів за свого кандидата у них явно не вистачало…
У цій патовій ситуації, коли обласна рада фактично розкололася на два табори, жоден з яких не мав більшості для обрання свого кандидата головою, потрібно було знайти компромісну, об’єднуючу фігуру. І таку кандидатуру було запропоновано кількома фракціями – Євгеній Курбет. Кадровий військовий, який нині служить в Міністерстві Оборони, учасник бойових дій, позапатрійний, професійний та патріотичний…
Отож, начальник Черкаської ОВА Ігор Табурець звернувся до депутатів облради з чіткими та логічними аргументами: «Нам потрібна державницька більшість, орієнтована на безпеку, розвиток і стабільність. У кризові часи головне – не партійні прапори, а спільна мета – безпека і стабільність нашого краю. У такі часи важливі рішучість, внутрішня дисципліна, аполітичність, уміння працювати в команді. Вважаю, що всі ці якості є в Євгенія Курбета. Він добре розуміє виклики воєнного часу, зважаючи на свій досвід, а також ризики втрати керованості. Як депутат обласної ради, він знає, чим живе Черкащина і що потрібно, щоб вона залишалася надійним тилом. Під час війни ми всі повинні бути єдиною командою. Політика може почекати, зараз час єдності та спільних рішень”.
Свою позицію на підтримку Євгенія Курбета висловив і Черкаський міський голова Анатолій Бондаренко: «Сьогодні маємо зрозуміти: у воєнний час перш за все потрібно єднатися. Тому, на мою думку, найбільш оптимальна кандидатура на посаду голови облради – Євгеній Курбет. Це людина з беззаперечним авторитетом, великим військовим досвідом і високими людськими якостями. Нам потрібні професіонали, які здатні мислити по-державницьки й брати на себе відповідальність…»
Жодних публічних запечень чи якихось критичних зауважень щодо пана Курбета зі сторони депутатів облради не прозвучало. Навпаки, практично всі фракції, зокрема і «Черкащан», заявили, що будуть підтримувати цю кандидатуру. Принаймні, таку позицію вони озвучували на загал…
Однак, обрання нового голови обласного парламенту поволі перетворилося у суцільний фарс з елементами закулісних інтриг та детективних колізій… Створена паном Підгорним в облраді система інтрижок та підкилимних договорняків знову дала про себе знати. На трьох сесіях підряд за обрання головою ради Євгенія Курбета не вистачало всього одного, двох, трьох голосів… При чому, на самих сесійних засіданнях так і не прозвучало жодного виступу із якоюсь зрозумілою аргументацією, чому частина депутатів не підтримує військового. Щоправда, на деяких бюлетенях для голосування окремі народні обранці малювали статеві органи та писали нецензурщину… Але це вже не зі сфери політики, а, швидше, психічних відхилень…
І тут варто поставити, як у всіх детективних історіях, питання: а в чиїх інтересах такий спротив обранню голови облради? Кому це вигідно?
На наше переконання, в першу чергу, не зацікавлені в обранні голови ті народні обранці, які вкрай бояться проведення аудиту комунального майна та перевірки роботи комунальних підприємств облради. Після блокування вже колишнім головою облради та наближеними до нього депутатами аудиту комунального майна, і до сьогодні робота більшості комунальних підпрємств триває явно не на благо всієї черкаської громади, а, складається враження, що на кишені обмеженого кола народних обранців. Деякі комунальні підприємства ніби спеціально тримають на межі банкрутства, а паралельно на них освоюють мільйонні дотації з обласного бюджету. Реальний же прибуток від їх діяльності, скоріше за все, розчиняється в чорній бухгалтерії. Найпоказовішим прикладом тут є діяльність КП «Фармація», в склад якого входить мережа аптек, яких в області нараховується близько сотні. Тільки в Черкасах діє дванадцять таких закладів. Протягом багатьох років це аптечне підприємство показує річний прибуток в межах двох-трьох мільйонів гривень… За підрахунками ж фахівців його прибутки можуть складати до 50 млн на рік. Тому, щоб розставити всі крапки у цій заплутаній справі із комунальним майном, звичайно ж необхідно провести його аудит, при чому фаховий і незалежний. І це може ініціювати саме новий очільник облради, бо нинішній виконуючий обов’язки голови навряд чи на це здатний. Добре було б, щоб керівництво ОВА пішло на такий крок. Так виглядає, що в результаті повноцінного, професійного, незалежного аудиту комунального майна та перевірки діяльності підприємств облради, ми можемо отримати такий собі «міндіч-гейт» обласного масштабу…
Ще одна групка депутатів із фракції «Черкащани» не голосує за обрання нового голови за вказівкою дуже впливових персон із потужної місцевої бізнес-групи. А ті вважають, що їх «кинули», коли обласна рада проголосувала за відставку Підгорного, але не спромоглася обрати новим очільником їх висуванця. Ніякі аргументи, що обласному парламенту для системної роботи потрібен повноцінний голова, на них не діють. Їхня позиція – «лохами», яких можна розвести, як кошенят, ми не будемо… Десь так…
Зауважимо, що основними підбурювачами та рушіями «антикурбетівської» політичної спецопереції є кілька народних обранців із фракції «Європейська солідарність», партії, яку очолює Петро Порошенко. Вони були зацікавлені в тому, щоб Підгорного зняли, а нового голову не обрали. Що врешті і сталося. Адже нині виконуючим обов’язки очільника облради став представник «Євросолідарності» Роман Сущенко, якого свого часу обрали першим заступником голови. «Порошенківці» побоюються, що тепер в разі обрання повноцінного голови та формування нової більшості, їхній партієць може позбутися керівного крісла. А, відповідно, декому з них обріжеться пайка із комунального господарства…
Є й пара-трійка депутатів із числа фракцій, які добивалися відставки Підгорного через його зашкварені дії, які вважають себе обділеними преференціями та посадами в системі обласної влади. Тому вони й не голосують за обрання нового голови суто із своєї злокапосності. Мабуть, в такий спосіб намагаються шантажувати обласних владців, може таки вдасться щось урвати…
Зрозуміло, що вся ця кадрова катавасія, хочуть цього депутати чи ні, серйозно б’є і по іміджу та позиції очільника ОВА. Адже у столичних високих кабінетах, м’яко кажучи, не в захваті, що нині на чолі облради перебуває представник антипрезидентської політичної сили. Тим паче, що Ігор Табурець публічно, чітко і однозначно підтримав кандидатуру Курбета. Хочеш-не хочеш, у багатьох виникає спокуса назвати начальника ОВА слабким, не здатним працювати із депутами і реалізувати проголошені наміри…
Хоча одне із містечкових інтернет-видань публічну позицію Табурця назвало заледве не сталінськими методами тиску на народних обранців, яких стращають криміналом і терором. Журналісти навіть вигадали страшне слово «табуреччина», мовляв це повернення у темні часи керування областю донецькими тулубами. Хоча за пріснопам’ятного Тулуба, депутати облради проголосували б за обрання своїм головою навіть донецького бомжа… І багато журналістів на той час схвально б до цього поставилися…
Сьогодні ж, на нашу думку, в обласній раді панує не дух «табуреччини», а прогнилий душок «підгорнівщини» із запровадженими ним інтрижками, підкилимними іграми та мутними схемами. Чи здатний наш обласний парламент подолати ці «хвороби» і оздоровитися, буде видно найближчим часом…
Яків Немирів
КОМЕНТАРІ