blank

У Черкасах відзначають сторіччя кінооргану — музичного інструмента, що може замінити симфонічний оркестр.

Як розповів Суспільному директор музичного фахового коледжу, де розташований орган, Валентин Хороший, цей інструмент пройшов шлях від Німеччини до України, від руйнування до відродження: його розбирали по частинах, ховали в підвалі, а потім роками повертали до життя.

Органна музика відчувається не лише на слух, а й тілом, тому камера не може передати всієї величі звуку, пояснила органістка Євгенія Марчук. З її слів, тут понад півтори тисячі труб і десятки тембрів, які можуть замінити цілий оркестр.

“Орган може звучати і тихо — піано, і голосно, для цього є спеціальна така педаль — тутті. Наприклад, якщо я натисну, то буде один звук, а якщо я ввімкну педаль, як на автомобілі, то буде звучати інакше”.

Усередині органу — складна система: повітря, клапани й механізми, які оживляють кожну трубу. Для них у закладі визначили окрему кімнату, розповів органний майстер Олександр Смолінський. Щоб старий інструмент працював справно, він розібрав його та склав наново. Додав 200 додаткових труб і вже 15 років налаштовує їх перед кожним концертом:

“Треба почути трубу, щоб вона була в тембрі, в тоні, і звести їх в одне ціле. Коли він працює, змінюється температура. В нього є такі труби — язичкові називаються, вони розстроюються найшвидше” — розповів майстер.

Цей орган збудувала німецька фірма Walker у 1926 році і привезла на виставку в Париж, розповів директор музичного фахового коледжу Валентин Хороший. Там інструмент купили для Одеського оперного театру.

“Цей огран міг імітувати місто, велике місто, де міг бути грім, прибой моря, дзвони, сигнали автомобілів. Було німе кіно і такий орган називався кіноогран”.

Після Другої світової війни та років експлуатації орган списали. У 1968 році його перевезли до Черкаського музичного училища і три роки відновлювали. Орган зазвучав, але не надовго, додав Валентин Хороший, — у навчальному закладі протік дах і вода вивела його з ладу.

“Все порозмокало, і орган прийшов у повний безлад. Думали, що з ним уже нічого не буде”.

Тоді орган повністю розібрали і зберігали в підвалі. Відновлення тривало роками через складнощі з пошуком майстрів та запчастин, зазначив директор. Частину мідних труб замінили алюмінієм та жерстю, виготовили нові дерев’яні труби з ялини, також оновили повітряні мішечки, які колись були виготовлені зі шкіри південноамериканських риб, та клапани.

“Клапани, які перебирав, були зроблені ще 100 років тому. Вони зносилися. Я їх замінив на нову шкіру. З часом шкіра починає пропускати повітря і вона стає чорною. Мотор крутить, пил десь затягує, потрапляє в дірочку і цей клапан починає пропускати повітря. Він не тримає”, — пояснив Олександр Смолінський.

Орган зазвучав знову в 2001 році. Відтоді він — діючий концертний інструмент і єдиний в Україні в музичному коледжі, розповів директор закладу. З нагоди його ювілею тут організували проєкт “Сторіччя органу”, розповіла його керівниця Катерина Шамрай:

“Це насправді дуже давній інструмент і ми маємо цінувати те, що він у нас є і також намагатися зберегти цю історію і проводити заходи”.

У програмі найближчих тижнів — концерт класичної та сучасної музики, виступи студентів і композиторів, а також лекція-перформанс про історію органа, зазначила Катерина Шамрай. Прийти може кожен охочий. Більшість заходів — доброчинні. Кошти планують спрямувати на потреби ЗСУ.