blank

Серед знахідок, отриманих під час досліджень на території черкаського Подолу, в межах посаду пізньосередньовічного та ранньомодерного міста (по вул. Володимира Великого, 98) чималий науковий інтерес становить невеликий деформований свинцевий виріб. Виявилося, що це двобічна товарна пломба XVI–XVII ст. – ще одне свідчення значної ролі Черкас в економічному житті Великого князівства Литовського та Речі Посполитої. Про це розповіли на сторінці Черкаський археологічний музей Середньої Наддніпрянщини у соцмережі.

Первинно заготовка пломби являла собою два круглі свинцеві диски, з’єднані між собою перетинкою. При перегині перетинки диски з’єднувалися, стискаючи таким чином кінці шворок, що кріпили пакування товару (зазвичай це були рулони мануфактури – можливо від сукна, яким держава розраховувалася з реєстровими козаками?). На м’яку металеву поверхню отриманого «медальйону» пломби спеціальним штемпелем наносився відбиток, що засвідчував інформацію про виробника та підтверджував якість товару.

На пломбі з черкаського Подолу бачимо відбитки двобічного штемпеля. На одній стороні – зображення трьох високих замкових веж, на другій – у фігурному обрамленні готична літера «W». Практично аналогічну товарну пломбу було виявлено при розкопках Нижнього замку в м. Вільно (зараз – Вільнюс, Литва), столиці ВКЛ. Три вежі на черкаській та віленській пломбах – це зображення гербу міста Гамбург (ФРН), яке у XIV–XVII ст. входило до складу Ганзейського союзу, що об’єднував близько 200 великих та малих міст, розташованих в основному в басейні Північного та Балтійського морів.

Таким чином невеличкий свинцевий артефакт засвідчив економічні зв’язки Черкас із значними торговельними осередками Старого Світу.