В Україні 6 червня відзначається День журналіста. Саме цього дня, 6 червня 1992 року, Спілка журналістів України була прийнята до Міжнародної федерації журналістів, яка є найбільшою в світі організацією професійних працівників ЗМІ.
Перші газети
Журналістика бере початок ще з часів Юлія Цезаря, який почав публікувати “Діяння сенату”, а згодом “Щоденні громадські дощечки”, на яких записували хроніку подій. Приблизно з 911 року в Китаї почав виходити “Цзінь бао” (“Столичний вісник”). Вважається, що перша газета вийшла друком у 1605 році у французькому Страсбурзі. А перше успішне щоденне друковане видання з’явилося в Британії — газета The Daily Courant друкувалася з 1702 по 1735 рік.
З часом і з розвитком суспільства преса сформувалася як впливовий соціальний інструмент під титулом “Четверта влада”. Цей вислів, який згодом став широковживаним терміном, приписують авторству Томаса Карлейля і Жан-Жака Руссо.
Журналістика в Україні
В Україні професія журналіста виникла лише в ХІХ столітті, і виконувала доволі обмежену в ідеологічних рамках функцію. Російська імперія, а згодом і Радянський Союз дозволяли рухатися журналістиці лише в межах пропаганди та впливу на маси з вихвалянням соціалістичних ідей та політики партії.
Журналістика в підпіллі
Втім, навіть у таких умовах були спроби вільної журналістики. Приміром, у 1916 році почала видаватися газета “Шлях”, яка мала проукраїнське націоцентричне спрямування. Багато видань перейшли в розряд підпільних під час радянської окупації Західної України. В повстанських криївках у 40-х роках звучало радіо “Афродіта”, яке доносило до слухача українську ідею.
Журналісти на війні
Станом на 11 травня 2026 року від початку повномасштабного вторгнення рф на територію України окупанти вбили щонайменше 150 медійників.
За верифікованими даними НСЖУ та Міжнародної федерації журналістів, серед загиблих – 21 медійник і медійниця, які виконували професійні обов’язки; 10 медійників і медійниць – цивільних жертв; 119 представників і представниць медіа, які мобілізувалися для захисту України у лавах Сил оборони України.
За 2022–2024 роки в Україні закрилося 329 медіа, з яких 277 так і не змогли відновити діяльність.
Цікаві факти
Журналісти звикли жити в умовах постійного дедлайну, адже світ новин змінюється мало не щохвилини. Це означає, що всі статті або інтерв’ю повинні бути зроблені і відредаговані, а також опубліковані в той час, коли вони найбільше актуальні для читача.
Журналісти – багатогранні особистості, які готують теми на різні тематики і можуть поєднувати кілька робіт в різних виданнях. Їх не лякає, що завжди доводиться розбиратися в незнайомих темах.
Найголовніші критики в сфері ЗМІ – журналісти, адже вони несуть повну відповідальність за свої матеріали.
Журналісти спокійно ставляться до критики, адже перед публікацією їх матеріал можуть правити кілька разів.
Журналісти ризикують своїм життям і кар’єрою, роблячи якесь розслідування про впливових політиків або чиновників і намагаючись донести до громадськості важливі факти.
Ця сфера розвивається з кожним днем, а сама журналістика “вилізла” за рамки звичних ЗМІ.
Якщо в США майже 80% авторів видань – чоловіки, то в Україні ситуація кардинально інша. На журналістських факультетах близько 80% – жінки.
Крім Дня журналіста, є також:
Міжнародний день солідарності журналістів (8 вересня);
Міжнародний день спортивного журналіста (2 липня);
День україномовної преси (12 листопада);
День військового журналіста — 16 лютого;
День працівників радіо, телебачення та зв’язку України (16 листопада).
КОМЕНТАРІ