У селі Хижинці на Черкащині понад 70 років готують кашу з двох круп. За родинним рецептом її варять із гречки та рису, з додаванням вершкового масла й засмажки. Нині разом з односельцями намагається відроджувати кулінарні традиції, розповіла Суспільному місцева жителька Валентина Маленко.
Як розповіла пані Віра, таку кашу в їхньому селі готують не щодня:
“Цю кашу готувала ще моя бабця, потім моя матуся. Вона мені дуже подобалася, і я готую її і для своїх діток, і для своїх уже онуків. Вона в нас готується не так часто — ну на якісь свята, це буває обрядова, поминальна, може бути і святкова”.
Приготування страви починається із засмажки, розповіла господиня:
“Спочатку треба зробити засмажку — порізати цибулю маленькими кубиками, а потім нарізати і сало. Сало в нас чудове — підчеревинка називається. Його треба смажити до золотистого кольору”.
Наступний етап приготування — підготовка крупи:
“Поки засмажка у нас готується, смажиться, треба промити крупи, обов’язково. В каструлю висипаємо гречану крупу промиту, висипаємо рисову так само, заливаємо водичкою”.
За словами Валентини Маленко, окрім рецепта самої каші, важливо не забувати про вбрання:
“Я собі запам’ятала ще з дитинства, як бабуня моя готувала, то я переймалася тим, я дуже любила дивитися, як вона одягнена. Тоді платтів ні в кого не було, тоді вдягали спідничку, обов’язково фартушок у таких хазяйок, кофточка благенька із ситцю і біленький платочок. От бачите, тоді люди бідно жили, але в них не було таких темних платків. Якщо вони ставали до плити, то вони вдягали біленький платочок”.
Після того як засмажка приготувалась, потрібно почати варити крупу, зазначила господиня:
“Ми кладемо шматочок масла. Коли підсмажилося уже трошечки, і цибуля рум’яна — ми додаємо порцію моркви, яка повинна додати особливого смаку, кольору. А тепер ми подивимося, чи готова наша каша. Коли вона вибрала всю воду, і вже вона стала готова”.
Жителів у їх ньому селі Хижинці мало, додала пані Валентина. Та, попри це, разом з односельцями збираються готувати традиційні страви:
“Ви чуєте, що людей в селі немає? П’ять хат порожніх, ніхто ж живе. Оце ми самі зійдемося, понаварюємо, хто що придумає”.
КОМЕНТАРІ