Коли більшість відвідувачів залишає Холодний Яр і в лісі настає темрява, починається зовсім інше життя. І, як виявилося, воно приховує чимало сюрпризів, розповіли у пресслужбі нацпарку.
Під час досліджень науковці Національного природного парку «Холодний Яр» вивчали нічних метеликів, приваблюючи їх на світло. Вдалося виявити цілу низку рідкісних видів — серед них занесені до Червоної книги України, охоронювані Бернською конвенцією та види, відомі в Україні лише за поодинокими знахідками.
Однією з найяскравіших знахідок став бражник дубовий (Marumba quercus). Вид занесений до Червоної книги України, а Холодний Яр розташований поблизу північної межі його поширення. Для Черкащини відомо лише небагато його знахідок.
Ще один червонокнижний вид — люцина (Hamearis lucina) — був знайдений у мішаному лісі біля села Мельники. Тут ситуація протилежна: Холодний Яр лежить біля південної межі поширення цього метелика.
А вдень на квітах можна побачити надзвичайно ефектну ведмедицю Геру (Euplagia quadripunctaria) — вид, що охороняється відповідно до Бернської конвенції.
Але, мабуть, найцікавіше починається з видів, назви яких мало що скажуть неспеціалісту.
Наприклад, Drymonia querna. Це одна з небагатьох знахідок виду в Україні. Відомі місця його перебування пов’язані зі старими дібровами — зокрема на Черкащині, Київщині та в НПП «Голосіївський». Частина інших відомих місцезнаходжень на сході України опинилася в лісах, знищених під час повномасштабної війни.
Catocala hymenaea у Холодному Яру виявлена біля північної межі свого поширення. Це одна з небагатьох знахідок в Україні й найбільш віддалена від характерного для цього виду степового регіону.
А Sabra harpagula та Harpella forficella раніше взагалі не були відомі на Черкащині. Для обох це одні з небагатьох відомих зустрічей в Україні. Знахідка Sabra harpagula розташована біля південної межі поширення виду, а Harpella forficella — найбільш віддалена на схід.
Ще загадковіше виглядає Heterolocha laminaria. В Україні цей рідкісний метелик відомий за спорадичними знахідками у Центральному Придніпров’ї та на заході Слобожанщини. А загалом його ареал дуже фрагментований: окремі знахідки відомі на Кавказі, у гірських масивах південно-східного узбережжя Чорного моря в Туреччині та навіть у Південній Кореї. І тепер — у Холодному Яру.
Такі результати добре нагадують, що цінність природоохоронної території — це не лише вже відомий список рідкісних видів. Навіть у добре відомому Холодному Яру ми все ще далеко не все знаємо про тих, хто живе поруч із нами. Іноді достатньо увімкнути світло серед літньої ночі — і з темряви прилітає вид, про який у цьому регіоні до цього не знали взагалі.
Усі знахідки підтверджені фотофіксацією. Дослідження проводили неінвазійними методами — особини з природи не вилучалися.
КОМЕНТАРІ