Подружжя Ольги та Миколи Ніг з села Петрики на Черкащині заклали свій сад понад 30 років тому. Нині на шести гектарах поряд із яблуками, грушами та абрикосами ростуть рослини з Південної Америки та Китаю. Озеленення планети вважають своїм покликанням, розповіла Суспільному Ольга Нога.
Спочатку вирощували типові культури, а згодом почали експериментувати з екзотичними, розповіла Ольга Нога:
«Починали ми, вирощували саджанці для того, щоб посадити собі дерева плодові, яблуні, груші. Діти підростали, будинок будували. Зрозуміли, що треба якийсь допоміжний вид заробітку. І от ми так вирішили вирощувати саджанці в більших об’ємах».
За словами Миколи Ноги, нині в їхньому саду 60 видів дерев:
«За понад 30 років, мабуть, тисяч десять, як мінімум, всяких дерев у різних місцях посадили. І зараз вже сортів, мабуть, 60. На вулиці родило вже, мабуть, сортів шість. В різних місцях. А під плівкою сортів 15 вже пробували, всяких різних».
Головне, під час вирощування хурми, зберегти саджанці та дерева взимку, додав пан Микола:
«Вирішив доказати, що хурма на Черкащині — це реальна справа. От сіянці хурми віргінська — ті, де просто вони у ґрунті ростуть, невеличкі. Є басейник із водичкою, на дні вода і вони навіть й поливати не потрібно. Основне — взимку її зберегти».
Щоб зібрати врожай ківі, потрібно провести запилення, зазначив садівник:
«Для ківі, то, звісно, треба йому батько-матір, щоб було запилення, тоді рясні плоди нав’язується. У мене батько далеченько від материнського куща, приходилося вручну запилювати».
В їхньому саду нині ростуть також ківі та маракуя, а також пепіна, що поєднує смак груші та дині, розповіла Ольга Нога:
«Азімінку теж посадили — це такі бананчики. На деревині такими цілими гронками воно зав’язується. А пепіна — це так звана динна груша, на смак нагадує і те, і те. Маракуї в позаминулому році наїлися багато, а торік був неврожай, поодинокі плоди тільки. Мені подобається наш регіон, що тут можна дуже багато всього різноманітного вирощувати. Лише було бажання».
Свого часу навчався на юриста та автомеханіка, але цікавість до садівництва мав все життя зазначив пан Микола:
«З роками ж і на помилках учишся і в його генах, мабуть, закладено оце тяга. Хоча чоловік за спеціальністю юрист та електромеханік. Але ж оце йому більше до вподоби. От садівництво воно в його крові, в душі, в серці. Зараз в нас близько шести гектарів, мабуть, засаджено різними деревами. Все робимо самі».
Турбота про сад, не лише сімейний бізнес, а й хобі, що обʼєднало її з чоловіком, додала Ольга Нога:
«Мені дуже подобається обрізати дички весною. От я от ріжу, і так, думаю, я ж визволяю оцю культурну брунечку, щоб вона швиденько пішла в ріст. А він свої екзоти поливає, бігає з поливалками. Тільки встав, поливальниці в руки і поливати треба. Беремось озеленити планету, змінювати ландшафти це таке наше, наче покликання».
КОМЕНТАРІ