Натуральна не значить органічна. Як черкащанам знайти і розпізнати безпечну їжу

Вони якісні, корисні та безпечні для здоров’я. Органічні продукти вже давно стали популярними в США та Західній Європі. Там під органіку відкривають відділи у магазинах та навіть спеціалізовані ринки. Україна поки що тільки робить перші кроки у напрямку «чистого» виробництва. У квітні Верховна Рада підтримала у першому читанні проект закону про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції. Що таке «органіка» та як її відрізнити від іншої продукції, з’ясовувало Громадське.

На прилавках українських магазинів трапляються продукти зі словами «еко», «натуральний», «органічний». Часто покупці не розрізняють цих понять, вважаючи їх тотожними. Однак екологічні і натуральні продукти не є органічними. Наприклад, помідор, який виростили без додавання хімічних добрив та захисту від шкідників, є натуральним. Але щоб він вважався органічним, потрібно ще й дослідити ґрунт, де його виростили. Він теж має бути чистим від хімікатів та хімічних добрив.

Не проблема виростити органічну продукцію, проблема її збути

Четвертий рік займається органічним виробництвом Борис Кукунін. На 20 гектарах під Монастирищем він вирощує малину та лохину. Чоловік розповідає: органічну продукцію легше реалізувати за кордоном – там на неї є постійний попит.

«Коли із перших врожаїв отримував триста кілограмів ягід, я намагався їх продати на ринку та пояснював, що продукція органічна. Людям це взагалі не цікаво – їм аби дешевше, хоча ціну ставив як для звичайної малини. Ринок або відштовхує або стимулює виробників до якихось дій. Не проблема виростити продукцію, проблема її збути. Свіжа малина проживе 2-3 доби, а потім це варення. Торік я продав 40 тонн малини за кордон. Якщо взяти сітку супермаркетів по Черкасах, вона б подужала всього кілька тонн. А що робити із рештою?», – запитує підприємець.

Наразі черкащанин змушений співпрацювати із посередниками. Вони скуповують в Україні продукцію, заморожують та продають її в Європі під своїми марками.

«Так, держава заявляє, що підтримує органічний рух та закликає не продавати продукцію посередникам. Але, до прикладу, одна заморозка на моє господарство обійдеться десь у 500 тисяч євро. Потрібна камера, яка шоковим способом може заморозити 10 тонн ягід за добу, а потім їх ще треба зберігати при мінусовій температурі. Скільки може виділити держава для цього? А так в Україну заходять поляки, чехи. Вони ставлять тут заморозки. У сезон вони скуповують ягоди за безцінь, а потім утридорога продають на європейському ринку», – зазначає черкащанин.

Ряди малини та гірчиці. В органічному виробництві гірчицю використовують для оздоровлення ґрунту

Європейці не шкодують грошей на органічні продукти, бо можуть собі це дозволити. Українці ж змушені економити, і часто питання вартості є вирішальним. За словами Бориса Куніна, органічна ягода є дорожчою за аналогічну неорганічну, тому поки не може скласти гідну конкуренцію.

«При вирощуванні органічної продукції ми отримуємо удвічі менший врожай. Ми не можемо його нагнати, застосовуючи мінеральні добрива, регулятори росту. Ми робимо тільки профілактику і підтримуємо імунітет рослини. У сукупності із затратами це робить продукцію щонайменше удвічі дорожчою», – пояснює Борис Кукунін.

А от органічна лохина таки залишиться в Україні. Ягода не потребує заморозки і може довго зберігатися в охолодженому вигляді. Торік весь врожай із нашої області закупила Хмельниччина.

«Тільки попит на внутрішньому ринку з’явиться, виробники переорієнтуються. Зараз важко пробитися і зі звичайним товаром у мережі супермаркетів, а тут ще й органічна продукція, яка є дорожчою та має продаватися на окремій полиці», – додає підприємець.

Органічний – значить безпечний

«Закон, що наразі чекає другого читання, захищатиме і споживача, і виробника органічної продукції. Виробнику буде більше зрозуміло, які правила діють на органічному ринку і які кроки він має зробити, щоб отримати органічний сертифікат. Пересічний споживач буде впевнений у тому, що якщо на упаковці стоїть певне маркування (український логотип або закордонний), то продукт органічний, а значить – безпечний», – пояснює експертка з розвитку органічного ринку в Україні Тетяна Ситник.

Термін «органічний продукт» можна застосовувати тільки до тих продуктів, які вироблені відповідно до затверджених правил (стандартів), а виробництво пройшло процедуру сертифікації у визначеному порядку. Очікується, що Держпродспоживслужба спільно з іншими органами відслідковуватиме, чи не вводять виробники покупців в оману.

«Якщо це органічний продукт, то на етикетці та на супровідних документах має бути логотип маркування, ще може бути розміщений логотип органу сертифікації. Якщо продукція вирощена в Україні, то там буде український логотип (синє та жовте кола на перетині утворюють зелене). На нього вже є регламент, але мають бути запроваджені ще й норми, які визначать правила його використання», – зазначає експертка.

Щоб споживач був впевнений, що перед ним дійсно органічний продукт харчування, він має право запитати у продавця копію органічного сертифіката на цей товар. У ньому має бути вказаний термін дії, інформація про виробника та сам продукт або асортиментну пропозицію органічної продукції від виробника на цей період.

Органічний сертифікат видають на один рік виробнику (переробнику). Споживач має розуміти, що земля, де вирощується продукція, насіння, технологія вирощування, технологія переробки і все інше відповідає органічним регламентам.

Виробництво усіх органічних продуктів починається із сертифікації землі. Навіть якщо це молочна чи м’ясна продукція насамперед органічний статус повинні отримати поля та пасовища, які використовуються для ведення тваринництва. Це робиться для того, щоб бути впевненими, що випасаючись на полі, тварини не споживатимуть траву з пестицидами чи іншою хімією, яка потім може потрапити у молоко та м’ясо.

У рослинництві заборонено використовувати синтетичні пестициди для боротьби з бур’янами, шкідниками й хворобами рослин, а також мінеральні добрива синтетичного походження. При цьому захищають рослини переважно препаратами натурального походження, а для живлення ґрунту й рослин використовуються органічні добрива, сівозміни.

У тваринництві не дозволяється застосовувати стимулятори росту, гормони й антибіотики. Тварини мають отримувати винятково органічний корм, у них має бути доступ до пасовищ.

Органічні виробники зазвичай відкриті, бо хочуть, щоб їм довіряли

«На органічних фермах тварин утримують у більш комфортних умовах, ніж на звичайних. До прикладу, на завод молочної продукції «Органік Мілк», що на Житомирщині, можна з’їздити на екскурсію – подивитися, як утримують корів, переробляють молоко, пакують та перевіряють продукцію. Органічні виробники зазвичай відкриті, бо хочуть, щоб їм довіряли. Їм немає чого ховати. Сертифікат надається на рік і за цей період до них може прийти інспектор із позаплановою перевіркою і взяти будь-які зразки. Були випадки, коли навіть заморожували сертифікати», – розповідає Тетяна Ситник.

Паралельно із законодавчими змінами відбуватиметься і акредитація сертифікаційних органів. Наразі в Україні їх близько двох десятків – усі, крім одного, закордонні. Як правило, вони приходять в Україну, щоб працювати з певними виробниками, сертифікувати їх та відправляти їхню продукцію на експорт. Як для зовнішнього, так і для внутрішнього ринку працює «Органік стандарт» – перший український сертифікаційний орган.

«Більшість операторів, що мають органічний сертифікат в Україні, маркують продукцію єдиним логотипом «євролисток», де вказується орган сертифікації та походження органічної сировини. Продуктам, що мають такий логотип, я довіряю. Його використання ретельно перевіряється і захищається. Раніше були прецеденти, коли виробники самовільно могли поставити схожий «логотип» або трохи видозмінити «євролисток». Зараз це робити ніхто не ризикує», – зазначає експертка.

Водночас попри попит на органічну продукцію, в Україні працює тільки близько трьохсот п’ятдесяти операторів органічного ринку. Якщо взяти всі сільськогосподарські угіддя нашої країни, то всього один відсоток відведений під органічне виробництво. Із сировини, яка вирощується на цих землях, більше 95 відсотків іде на експорт, решта залишається для внутрішнього ринку. Навіть торік із внутрішнього ринку пішло кілька гравців.

«У нас не дуже активно розвивається внутрішній ринок. Виробники не бачать підтримки та перспектив збуту. Я знаю приклади, як органічні овочі просто згнивали, бо за весь сезон оператор ринку не зміг продати цей органічний продукт», – розповідає Тетяна Ситник.

На думку Тетяни Ситник, аби органічний ринок в Україні розвивався, споживач має голосувати гривнею, обираючи саме органічну продукцію. Експертка не погоджується із тими, хто стверджує, що органічні продукти мають бути дороговартісні, а отже, далеко не всім українцям по кишені.

«Якщо ти хочеш їсти чисту їжу, будь ласка, доплачуй – така тенденція зародилася ще у США, де вже давно розвиваються органічні ринки. Але я вважаю, що органічний продукт може бути доступним для пересічної української родини. Гарний приклад – «Органік Мілк». Їхня продукція хоч і дорожча за аналогічну неорганічну, але ціни цілком підйомні», – зазначає Тетяна Ситник.