Шкільне подвір’я Веселокутської школи на Тальнівщині облюбували птахи та звірі. На старому розлогому горіхові живуть білки, а на ялинах не так давно оселилися сови. Учням подобається таке сусідство, адже можна спостерігати за поведінкою тварин зблизька. Пишуть “Вісті Черкащини“.
-У середині травня, коли розпочався сезон вильоту пташенят, діти підібрали на квітнику біля школи маленьке совеня з підбитим крилом та пораненим оком, – розповідає Світлана Ковальчук, вчитель біології Веселокутської школи, – зрозуміло: нерозумне пташеня випало з гнізда. Ми бачили два гнізда на ялині, та вони недосяжні, щоб повернути пташеня додому. Тому учні вирішили доглядати його самостійно. Кожного дня учні 8-го класу по черзі забирали птаха додому. Кормили м’ясом, травою, навіть черв’яки приносили. За дві неділі воно поправилося: почало з’являтися пір’ячко, зажило крильце. Совеня почало робити несміливі спроби злетіти. Діти його полюбили, навіть ім’я придумали – Філя. Та випускати у природу його було небезпечно, адже на подвір’ї на нього чатували коти та собаки. Доля його мала вирішитися. Поспілкувавшись з моєю студентською подругою Вікторією Осипенко, професором кафедри біології з Черкаського університету, – захоплено продовжує жінка, – вирішили прихистити совеня у Черкаському зоопарку. Адже вигодувати його непросто: йому потрібні миші. І от, коли приїхали мої діти з Черкас, я передала пернатого друга Філімончика у зоопарк.
Як виявилося, Філімончик – червонокнижна сова вухата (Asio otus). Вчені зовсім не схвалили вчинок дітей, а навпаки закликали не підбирати пташенят і не нести їх додому. «Батьки їх не кинули і будуть продовжувати вигодовувати. Єдине, що треба було зробити – посадити на гілку, щоб не дістали коти, – читаємо коментарі у мержі Фейсбук. – А якщо ви насправді переймаєтеся долею пташенят і вирішили його рятувати – беріть на себе відповідальність до кінця. Читайте, чим і як його треба вигодовувати, шукайте йому мишей, а не передайте доуніверситету/зоопарку/музею. Це все одно, що підібрати з жалості кошеня/цуценя, а потім попросити знайомого його доглядати. Дякуємо Оксані Коваль, яка погодилася забрати пташеня до Черкаського зоопарку (хоч це ніяк не належить до її посадових обов’язків, адже зоопарк не є реабілітаційним центром).
Світлана Ковальчук у фейсбуці подякувала всім, хто переймався долею Філі. – Як би не розцінювався наш вчинок, я впевнена, що мої учні калічити, вбивати тварин і знущатися над ними не будуть, хай краще зростають жалісливими і чуйними, – впевнена вчителька, й найближчим часом обіцяють навідати його на новому місці.
КОМЕНТАРІ