– Ми знаємо, які чутки ходять, але частина з них завідомо неправдиві і розповсюджуються цілеспрямовано, щоб дискредитувати ідею та збурити населення, – каже представниця черкаської міської організації «Вільний простір» Ольга Галушко.
Ініціатори та прихильники створення парку наголошують, що парк створюється з метою збереження природи та надання поштовху для розвитку регіону. Саме тому, мовляв, будуть враховані і питання збереження природи і інтереси місцевих жителів.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Біля Холодного Яру протестували проти створення Національного парку
– Дехто каже, що тоді перекриють парканом ліс і ніхто туди не ходитиме. Це не так! Національний природній парк (НПП) – це державна установа. Керуватиме ним Міністерство екології і тому землі не будуть комусь віддані чи огороджені парканом. Установа фінансуватиметься з державного бюджету і щороку з держфонду виділятимуться кошти на функціонування самого парку. Там може працювати 60-70 людей. І це будуть не лише охоронці території, а й люди науки. Тобто, після навчання в Черкасах чи Києві людина зможе повертатися додому в село і там працювати. Крім того, НПП – це бренд! Подивіться, яка зараз ситуація там з розвитком туризму. Транспортне сполучення дуже погане і потенціал територій не використовується. У цілому НПП буде поділений на зони, буде захищеним та принесе користь і регіону, і громадам, і природі! – вважає аналітик МБО «Екологія-Право-Людина» Петро Тєстов.
Він зауважує, що ще у 2014 році відповідні документи по створенню парку були підготовлені черкаськими науковцями і передані до Міністерства.
– Протягом трьох років відбувалися безперспективні наради, бо процесом керувала Черкаська ОДА, яка на виконання доручення міністра повинна була створювати парк і все завершувалося однаково. Лісове господарство казало, що не хоче створювати цей парк, бо не хоче… – зауважує Петро Тєстов. – Згодом у 2017 році була в Карпатах нарада, де президент згадав це питання і вже після того Черкаська ОДА замість того, щоб вести конструктивну роботу, дала вказівку Держгеокадастру знайти по сільрадам вільні землі і включити їх до парку. Я зараз маю конкретні переліки ділянок. Отже, виходить, що восени 2017 року на виконання доручення заступника голови ОДА Коваля Держгеокадастр отримав з районів списки земель, що слід включити в парк і це все передали в Міністерство екології і прозвітували на сайті, що робота виконана.
За словами фахівця, така робота є неприпустимою.
– Виходить, що парк складається з 100 окремих шматків прямо під городами місцевих мешканців. З самого початку науковцями були сформовані не такі межі парку. Ми, представники ініціативної групи категорично проти такої конфігурації, що пропонує Черкаська ОДА. Бо це дискредитація ідеї. Вважаю, що Коваль просто, щоб зняти головний біль, вирішив подати в Київ будь-що, аби поставити галочку і не думати про це, – обурено заявляє Петро Тєстов.
Представники ініціативної групи заявляли на зустрічі, що до НПП мають бути включені конкретні землі, про які говорили ще раніше черкаські науковці. Лише в такій конфігурації парк принесе користь природі і людям.
– Зараз Черкаська ОДа має відкликати з Міністерства екології матеріали, які є. І щоб Держгеокадастр відкликав погодження на виділення ділянок просто біля будинків місцевих мешканців. І після того слід створювати парк в тих межах, що є оптимальними, – каже фахівець.
Деякі присутні вступали з членами ініціативної групи з створення парку в суперечку заявляючи про необхідність відкладення питання про створення парку та звинувачуючи декого з членів ініціативної групи в тому, що вони нібито полюють на теренах Холодного Яру. Проте учасники прес-конференції звинувачення відкинули.
КОМЕНТАРІ