6 листопада 1964 (55) – Угорські фахівці завершили монтаж ретрансляційного обладнання на щойно зведеній телевежі. Перші ретранслятори були налаштовані на сигнал на 150-метровій відмітці. Сама ж вежа стала однією з ланок радіорелейної лінії “Київ – Дніпропетровськ” і невдовзі сягнула своєї остаточної висоти 192 метри. Вже 7 листопада містяни вперше отримали телесигнал на тоді ще поодинокі у Черкасах телеприймачі. Розповів історію з життя старих Черкас краєзнавець Борис Юхно.

blank
Дев’ятьма місяцями раніше: “В опублікованих цими днями соціалістичних зобов’язаннях працівників промисловості Черкащини міститься і зобов’язання зв’язківців у серпні поточного року здати в експлуатацію новий телевізійний ретранслятор в обласному центрі. Що ж робиться зараз на будові?

Триває підготовка фундаменту під щоглу-антену, яка підніметься вгору майже на 200 метрів. Це дуже відповідальна робота, адже фундамент утримуватиме кількасот тонн металу. Дніпропетровський завод імені Бабушкіна вже надіслав повний комплект металоконструкцій для щогли. З Києва прибули монтажники, які взялися за підготовку до її складання. Починається монтаж апаратури в приміщенні телевізійного ретранслятора. На будові розгорнулося змагання за успішне здійснення почесного зобов’язання”.

Цією публікацією від 13 лютого 1964 року розпочалася публічна історія черкаської телевежі. Слід сказати, що окремо про неї писали не часто – здебільшого як про один з цікавих інженерних об’єктів з-поміж інших місцевих.