8 березня: яка справжня історія цього свята – версії про Клару Цеткін, євреїв та повій

8 березня в Україні щороку святкують сотні тисяч жінок. Однак пояснити, чому ми відзначаємо Міжнародний жіночий день саме 8 березня та яка взагалі історія цього свята – не так вже й просто. Як “повій” в історії замінили на “трудящих” та про протести жінок – читайте в матеріалі.

Напередодні традиційного вихідного 8 березня журналісти “24tv.ua” вирішили зібрати усі версії, які так чи інакше пояснюють виникнення цього свята. Деякі з них можуть дивувати, а то й шокувати, адже в них немає того святкового настрою, як ми звикли.

І якби тим жінкам, яким ми зобов’язані за свято 8 березня – суфражисткам, сказали, що через сто років жінки стануть готуватися до цього дня в салонах краси, а потім приймати в подарунок від чоловіків квіти, парфуми і компліменти, – ці дами точно би втратили самоконтроль. А реакцію революціонерки Клари Цеткін, яка надала Жіночому дню статус щорічного та Міжнародного, взагалі важко уявити.

Версія перша, офіційна: День солідарності трудящих жінок

Хоч ця версія створення свята 8 березня в часи СРСР і була визнана офіційною (і більше жодних версій не розглядали), вона має кілька “помилок”.

Отже, за офіційною версією, свято пов’язане із “маршем порожніх каструль”, який відбувся 8 березня 1857 року в Нью-Йорку. Тоді жінки, які працювали на текстильних фабриках, протестували проти поганих умов праці та низьких зарплат. Під час маршу вони били в ці самі каструлі, вимагаючи надати їм 10-годинний робочий день замість 16-годинного, рівну з чоловіками заробітну плату і виборче право.

Ця ж версія говорить і про відому німецьку комуністку – Клару Цеткін. Саме її часто називають жінкою, яка заснувала свято 8 березня. У 1910 році на форумі жінок в Копенгагені Цеткін закликала світ заснувати Міжнародний жіночий день 8 березня. Вона мала на увазі, що в цей день жінки будуть влаштовувати мітинги і демонстрації, і тим самим звертати увагу громадськості на свої проблеми.

Тут ще варто нагадати й про неоднозначний заклик Цеткін. Вона була заядлою комуністкою, а отже була готова на все заради власних переконань. В 1920 році, під час війни Польщі і Радянської Росії, Цеткін заявила з трибуни Рейхстагу таке:

Жоден вагон зі зброєю для польських військ, з верстатами для військових заводів, побудованих в Польщі капіталістами Антанти, не повинен перетнути кордон Німеччини.

Для цього Цеткін закликала мобілізуватися всім “свідомим пролетарським жінкам”, які повинні пропонувати свою любов будь-якому “свідомому” робітникові, що відмовляється брати участь у виконанні військових замовлень.

До тодішньої Російської імперії це свято потрапило через подругу Цеткін – полум’яну революціонерку Олександру Колонтай. Ту саму, яка підкорила Радянський Союз “великою фразою”:

Віддаватися першому зустрічному чоловікові треба так само легко, як випити склянку води.

8 березня 1917 року відбулась жіноча демонстрація в Петрограді. У той час як два мільйони солдатів загинули під час війни, жінки вийшли з вимогами “хліба і миру”. Ця історична неділя припадає на 23 лютого за юліанським календарем, або 8 березня за григоріанським – на початку російської революції.

Чотири дні потому цар зрікся престолу і тимчасовий уряд надав право голосу жінкам. 8 березня стало офіційним святом в СРСР в 1921 році.

Версія друга: протести повій, а не робітниць фабрик

Ця версія походження свята, мабуть, найскандальніша і найнеприємніша для всіх представниць прекрасної статі, які з трепетом очікують Міжнародного жіночого дня.

У 1857 році в Нью-Йорку жінки справді протестували (як ми писали вище), але були це не текстильниці, а повії. Вони вимагали виплатити зарплату матросам, адже ті користалися їхніми послугами та не мали грошей заплатити.

Ще пізніше – 8 березня 1894 року – у Парижі відбулася ще одна демонстрація повій. Цього разу вони вимагали визнати їхні права нарівні з тими працівницями сфери послуг, які шиють одяг чи печуть хліб, і заснувати спеціальні профспілки.

Схожі акції відбулися в 1895 році в Чикаго, а в 1896 – в Нью-Йорку. Ці протести й стали передумовою пам’ятного з’їзду суфражисток (від англійського слова suffrage – “виборче право”) в 1910 році, де і було вирішено оголосити 8 березня день жіночим і міжнародним, як це запропонувала Цеткін.

До слова, сама ж Клара Цеткін також брала участь у подібних акціях. В 1910 році разом зі своєю подругою Розою Люксембург вона вивела на вулиці німецьких міст повій з вимогою припинити безчинства поліції. Ось тільки в радянській версії “повій” замінили на “трудящих жінок”.

Версія третя: вшанування іудейської цариці

Існує версія, що Цеткін народилася в сім’ї єврея-шевця, а саме тому вона пов’язала 8 березня з єврейським святом Пурим.

Згідно з легендою, кохана перського царя Ксеркса, Естер, врятувала іудейський народ від винищення, скориставшись своїми чарами. Ксеркс хотів винищити всіх євреїв, але Естер переконала його не тільки не вбивати євреїв, а навпаки – знищити всіх єврейських ворогів, включаючи самих персів. Сталося це в день 13 Арда за єврейським календарем (цей місяць припадає на кінець лютого – початок березня). Вшановуючи Естер, євреї стали святкувати Пурим. Дата святкування була “плаваючою”, але в 1910 році вона припала саме на 8 березня.

Інші версії

Дехто переконаний, що 8 березня – день народження пані Цеткін. Інші ж, чи то жартома, чи то серйозно стверджують, що цього дня Клара Цеткін (Ейснер) стала жінкою, а згодом вирішила вписати цю інтимну дату в світову історію, завуалювавши її під день “міжнародної солідарності жіночого пролетаріату”.

Версію щодо дня народження Цеткін – можна легко спростувати, бо, якщо вірити історичним документам, вона народилася 5 липня. А інша – про втрату цноти – так і залишається лише дивакуватим припущенням. Саме ж свято 8 березня з роками все більше обростає подібними і малоймовірними легендами.

Що ми святкуємо 8 березня?

Якщо говорити сухо, то 8 березня – звичайна політична “піар-кампанія” соціал-демократів. На початку XX століття по всій Європі протестували жінки. І щоб привернути до себе увагу, їм навіть груди не потрібно було показувати, як це роблять сучасні активістки Femen. Досить було просто пройти вулицями з плакатами, на яких були написані соціалістичні гасла.

8 березня довгий час був звичайним робочим днем, тільки 8 травня 1965 року, напередодні 20-річчя Перемоги у Великій вітчизняній війні, Міжнародний жіночий день 8 березня був оголошений в СРСР святковим днем.

Якщо сказати, що 8 березня – це комуністичний пережиток, ви не помилитесь. Однак, не можна ігнорувати й той факт, що з іншого боку – це вияв феміністичного руху. Не так вже й важливо, представниці яких професій вийшли на вулиці з протестами. Після десятків років нас цікавить лише сам факт.

Як святкують 8 березня у світі: традиції різних країн

Польща

В Польщі, як і в Німеччині, в цей день не роблять вихідний, але чоловіки не забувають вітати жінок з цим святом. На квіткових базарах з’являються весняні квіти, які надзвичайно швидко розбирають. Деякі люди вважають що це комуністичне свято і його не потрібно святкувати, але зазвичай на них ніхто не звертає увагу.

Литва

Литовці вважають, що 8 березня – свято приходу Весни, яка в свою чергу асоціюється з любов’ю та жінкою. Однак в Литві можна зустріти безліч протилежних думок стосовно “Міжнародного жіночого дня”. Хтось думає, що це гарне свято Весни і його потрібно святкувати. Деякі ж, в тому числі і жінки, не бачать сенсу у святкування 8 березня. Багато для кого це свято асоціюється з  радянськими часами, коли школярі-дівчата дарували хлопцям квіти на 23 лютого, а хлопчики приносили по тюльпанчику 8 березня.

Німеччина

У цій країні свято 8 березня не має великої популярності, і цього дня вихідний також не роблять. Раніше, коли Німеччина була розділена на дві частини, Східна вітала жінок, а Західна –  навіть не чула про таке свято. Сьогодні у деяких засобах масової інформації 8 березня згадують про “Міжнародний жіночий день”, але тут прийнято вітати жінок у травні на День матері.

Італія

У цій країні чоловіків не пускають до жіночих компаній. Ви скажете: “Нічого собі!”. Саме таким чином жінки Італії відзначають свою незалежність і свій жіночий день.

Вони йдуть в кафе або бари, п’ють легкі коктейлі. Пізніше прямують до чоловічих стрип-барів, бо тоді для жінок вхід – безкоштовний.

Франція

У Франції «Міжнародний жіночий день» не є популярним. Його святкують тут тільки комуністи та “ліві”. Жінок у Франції вітають у травні, на День матері. До молодих дівчат це свято також не має жодного відношення, їх вітають на День св. Валентина.

Греція

Якщо ми заглянемо в Грецію на святкування «Бабосів» – жіночого свята, – то ми побачимо, як відзначають найбільш шанобливу і шановану жінку міста чи села. За традицією, жінки користуються своєю тимчасовою владою над своїми чоловіками, обливаючи їх водою.

Болгарія

У Болгарії свято 8 березня не стало державним. Це звичайний робочий день, і у чоловіків є можливість привітати не тільки свою дружину, а й жінок-колег на роботі. Зазвичай на роботі після обіду влаштовуються гуляння, або ж всім колективом відправляються в ресторан чи кафе. Останнім часом у деяких жінок у Болгарії ставлення до свята трішки охололо, інші ж почали сприймати його як атрибут радянських часів. Деколи помічається і факт, що жінки, на відміну від чоловіків, із великим ентузіазмом вітають один одного.

Також 8 березня є національним вихідним в Анголі, Буркіна-Фасо, Гвінеї-Бісау, Камбоджі, Китаї, Конго (там свято не «міжнародних», а конголезьких жінок), Лаосі, Македонії, Монголії, Непалі, Північній Кореї і Уганді.

10 цікавих фактів про жінок:

• Жінки кліпають приблизно удвічі частіше, ніж чоловіки.
• Зазвичай жінка спершу одягне сорочку, потім – штани. Чоловіки роблять навпаки.
• Займаючись коханням, жінка думає про те, чи гарно вона виглядає.
• У XII столітті в ході війни німецький король дозволив жінкам безперешкодно залишити місто і забрати з собою що побажають. Винахідливі дружини винесли на плечах своїх  чоловіків.
• Середній зріст жінок в Україні становить 165 см, а середня вага – близько 58 кг. Ці показники сильно різняться зі світовими, оскільки спостерігаються відмінності в харчуванні та допологовому догляді.
• Близько 95% всіх українок у віці до 50 років були або є заміжніми.
• Найбільше українок працюють у сфері освіти, охорони здоров’я та соціальної допомоги. У цих трьох галузях промисловості задіяно майже третину всіх працюючих жінок країни.
• Справжній колір волосся відомої блондинки Мерлін Монро – рудий.
• Гонконзька жінка має повне право вбити свого чоловіка за зраду, але за дотримання однієї умови – вбивство необхідно здійснювати виключно голими руками.
• Жінка краще бачить у темряві. Крім цього, у жінок набагато краще розвинений периферичний зір, і вони з легкістю сприймають побачене ними в цілому.