Після тривалих карантинних обмежень до черкаських лікарів-неврологів почастішали скарги батьків на те, що їхні діти збуджені, знервовані, неслухняні, плаксиві, вередливі, щодня влаштовують істерики, погано сплять, перебірливі в їжі. Дитяча лікарка-невропатолог Ірина Данченко у коментарі “Суспільному” розповіла про причини такої поведінки у дітей та як цьому зарадити.
Зі слів лікарки, у такій поведінці є соціальний аспект: батьки зайняті роботою, побутовими проблемами, самі часто втомлені і не в змозі надавати достатньо уваги дітям. Довготривале користування ґаджетами та перегляд телебачення, виснажливо впливають на мозок дитини і спричиняють виникнення різноманітних неврологічних і психічних недуг.
Що таке синдром дитячої нервовості
Нервозність, нервове напруження – це захворювання, що потребує лікування.
За статистикою, такий розлад удвічі частіше проявляється у хлопчиків, первістків або пізніх дітей. Ураження нервової системи обумовлене генетичними факторами, зовнішнім впливом на нервову систему дитини до або під час пологів.
Розрізнюють два варіанти дитячої нервовості: збудженість і астенічність.
В першому випадку батьки відмічають імпульсивність, запальність, егоїстичність, рухове розгальмування, надмірну рухливість і невгамовність дитини. Дратівливість посилюється в другій половині дня.
В другому варіанті: вразливість, плаксивість, швидку виснажливість, втомлюваність.
Частіше ці симптоми змішані. Характерні різкі зміни настрою, лякливість, страх перед новим – оточення, іграшки, тощо, не виносять задухи, шуму, яскравого світла, різкого запаху.
Щоб симптоматика не переросла в психічний розлад, батькам необхідно правильно поводитись.
Що потрібно робити батькам
- Спілкуватися. Тактовно і делікатно вирішувати питання, але не воювати з дитиною і не капітулювати водночас.
- Хвалити і карати по заслузі і не надмірно.
- Важливо навчитися переключати увагу, особливо, якщо дитина чогось настирливо прагне від вас.
- Не сміятися над страхами. Поступово знайомити з оточуючим світом, не лякати, не відштовхувати, а виховувати мужність, самостійне долання труднощів.
- Читати казки і дарувати іграшки відповідно віку, не вчити дитину читанню, та іноземним мовам у ранньому віці. Більше приділяти увагу моральному вихованню, можливості безконфліктного співіснування з однолітками.
- Велике значення надається режиму дня: прийоми їжі і сон мають бути приблизно в один той самий час доби щодня.
- При розладі апетиту не можна годувати дитину перед телевізором, погрожувати і т. ін. Необхідно робити великі перерви між прийомами їжі, годувати рідше. Їжа повинна бути теплою – не гарячою і не холодною, не щільною. Виключити каву, шоколад, какао, смажене, гостре та наваристі бульйони.
- Дуже обережно ставитися до походів у цирк, парк з атракціонами – дитина часто перезбуджується і не може заснути, іноді навіть кілька днів підряд.
- Фізичні вправи, загартовування для таких дітей обов’язкові – не забороняти бігати з однолітками, не одягати надто тепло. Тривало гуляти.
- Дуже непросто дається відвідування дитячого садка. Рекомендується віддавати дітей з 5 років, коли адаптація проходить швидше. При цьому батьки повинні попередити вихователів про особливості реагування малюка – йому не обов’язково грати з усіма, він може побути один. Попросити вихователя не годувати дитину насильно. Забирати з садочка трохи раніше, після чого погуляти на дитячому майданчику – щоб “випустити пару”.
- Щоб малюк заснув потрібно потримати його на руках та заспокоїти, зігріти своїм теплом, щось розказати. Добре діє масаж пальчиків ніг, шиї, зони за вухами, погріти долонею маківку голови.
- Якщо безсоння виражене, біля голови, на ліжку вішають мішечок із сухими корінням валеріани, шишками хмелю, листям меліси.
Якщо всі вище перераховані методи (особливо пов’язані із сном) не діють , зверніться до дитячого невролога.
Але найголовніше, радить лікарка, – не втрачайте любові до себе і своєї дитини.
КОМЕНТАРІ