Наш календар: у 1967 році День Черкас святкували 14 липня

Свою традиційну рубрику Наш календар продовжує розповідати краєзнавець Борис Юхно. Отож липень на Черкащині (продовження):

13 липня

1993 – ГАЗЕТИ ПИСАЛИ: “Нещодавно в експлуатацію здана дев’ятиповерхова споруда обласного онкологічного диспансеру. Тут розмістилося дев’ять відділень, необхідні лабораторії, уже завезені сучасні меблі і потрібна лікувальна апаратура, про що заздалегідь потурбувався головний лікар онкодиспансеру В. Д. Палійчук. Кілька холодильників і електропрасок онкодиспансеру безплатно передали працівники Черкаської тютюнової фабрики.

Служитиме людям і старий корпус. В майбутньому ці дві будови планується об’єднати: архітектори уже отримали замовлення на такий проект. Обслуговувати новий корпус онкодиспансеру мають 550 медичних працівників. Поки що їх тут 300”.

1999 – ГАЗЕТИ ПИСАЛИ: “Досить небезпечний для черкаських купальників берег на Митниці. Кілька метрів від берега – і глибина більша 5 метрів. У цілому ж намив Митниці – велика загата Дніпра. Через нього вода під Черкасами застійна, цвіте.

А ще прикметою пляжу тут стала “таємнича незнайомка”. Вона щовечора приїздить сюди то на гнідому, то на білому в сірих яблуках коні, ополоснеться, велика тварина тут, посеред пляжу, справить свої природні потреби і вершниця на коні мандрує далі. Про собак і не говоритимемо – їх на пляжах сила-силенна: і домашніх, і приблудлих.

Чи не основною бідою на пляжах, можна сказати – стихійним лихом, стали автолюбителі. Тільки-но настає вечір, вони, ніби зграя вороння, злітаються сюди: хто – аж до води, хто – під кущі. Хто миє свою красуню-іномарку, хто шашлики смажить, а хто просто кохається. У автоінспекції сюди руки не доходять”.

14 липня

1967 – Цього дня в Україні відзначався “День Черкас і Черкаської області”: традиційний у ті часи “форум”, на якому у Києві кожна область звітувала про економічні, соціальні та культурні здобутки до 50-річчя Жовтня.

1993 – ГАЗЕТИ ПИСАЛИ: “Рішенням Черкаського міськвиконкому “Про передачу в оренду об’єктів комунальної власності міста” від 23 лютого цього року, Фонду комунального майна міськвиконкому доручається передати в довгострокову оренду кінотеатр “Зірка” для організації культурно-масової роботи серед населення”, – розповіла завідуюча міським відділом культури Л. Є. Нікітенко. Але жодна комерційна структура не бере кінотеатр в оренду зі збереженням його статусу, всім потрібне тільки приміщення. Клопоче про це й Українська православна (автокефальна) церква.

Міськвідділ культури просить залишити “Зірку” у своєму підпорядкуванні, мотивуючи це тим, що немає свого приміщення у міського Будинку культури, погані умови роботи в дитячих музичних школах. Всім відомо, що кінотеатр “Зірка” – єдиний осередок культури у своєму мікрорайоні. “Круглий стіл” завершився прийняттям звернення до міськвиконкому, в якому міститься прохання прислухатися до думки працівників культури”.

18 липня

1859 – Початок вимушеного перебування Тараса Шевченка у Черкасах під арештом, яке тривало чотири доби.
2000 – Сесією облради затверджено герб Черкаської області.
2014 – Засновано ФК “Черкаський Дніпро”.

19 липня

1964 – ГАЗЕТИ ПИСАЛИ: * “Розширюється кіномережа обласного центру. Зараз на вулицях Балакірєва і Грибоєдова будуються два літніх кінотеатри, кожний з них розрахований на 400 місць. Біле полотнище екрана з’явиться і на вулиці Пролетарській. Тут теж намічено цього року приступити до будівництва кінозалу на свіжому повітрі.

Цим не вичерпуються намітки розвитку міської кіномережі. Передбачається, зокрема, побудувати закрите приміщення сучасних форм для кінотеатру по вулиці Під’їзній, поблизу залізничного вокзалу. У перспективі – реконструкція кінотеатру “Дніпро”. Мається на увазі переобладнати його для показу широкоформатних фільмів, а також збудувати ще один зал”.

* “Красиві, добре обладнані автобусні зупинки – це і зручність для пасажирів, і один з елементів малих архітектурних форм. Цим вимогам відповідають павільйони, які у Черкасах з’являться на зупинках автобусів біля заводу штучного волокна, будинку відпочинку “Україна” і цегельних заводів. Для їх будівництва використані склоблоки і грибовидні залізобетонні конструкції.

Добрий приклад показав колектив тютюнової фабрики, який обладнав автобусну зупинку біля свого підприємства. В діло пішли легкі металеві конструкції, кольоровий склопластик. Цього року в місті намічається збудувати більше десятка таких автобусних зупинок”.

* “Підбито підсумки кращого продавця і громадського розповсюджувача книг. У конкурсі взяли участь 18 книжкових магазинів облкниготоргу, 15 магазинів та кіосків на громадських засадах і 500 громадських пропагандистів книг. В ході конкурсу розповсюджено матеріалів Пленумів та шевченківської літератури на 25 тисяч карбованців. Особлива увага приділяється пропаганді й розповсюдженню книг безпосередньо на підприємствах, будовах, в навчальних закладах та на квартирах трудящих.

Визначено переможців конкурсу. Першу премію присуджено колективу продавців книжкового відділу магазину №1 міста Черкас, який розповсюдив літератури на 5800 карбованців. Другу премію одержали продавець книжкового магазину №5 міста Ватутіне В. І. Мацульська та колектив книжкового магазину на громадських засадах Уманської швейної фабрики”.

1973 – ГАЗЕТИ ПИСАЛИ: * “На угіддях області розпочато полювання на водоплавну птицю. У день відкриття сезону близько 2,5 тисяч черкасців – членів товариства мисливців і рибалок – вирушили човнами на мальовничі острови водосховища. До місцевих жителів приєдналися гості з Москви, Ленінграда, Донецька”.

* “Працівники черкаського магазину “Юність”стверджують: останнім часом зріс попит на вироби з пластмас і поліетиленової плівки. І “винні” в цьому, перш за все, новосели, число яких у нашому місті безперервно зростає. Власники нових жител охоче купують плакети, штучні квіти, декоративні шкатулки, кашпо.

Цими днями у “Юності” відбувається виставка-продаж виробів з пластмас та плівки, яку відвідало багато черкасців. Великим попитом у жителів міста користується продукція дніпропетровського заводу пластмас та фабрики сувенірів, підприємств Сімферополя, Ялти, Києва, Донецька”.

20 липня

1970 – ГАЗЕТИ ПИСАЛИ: “Кожного літа територія Черкаського м’ясокомбінату потопає у квітах. Радують око десятки розмаїтих клумб. А ще чудовою прикрасою є її скульптури. На зелених килимах мчать вперед швидконогі красені – олені, розквітають білі вази. Авторами цих прикрас є самі працівники комбінату. Це Микола Ірванець, Іван Крутій та Володимир Устименко. Ліплення – їхнє захоплення, друге покликання”.

1978 – ГАЗЕТИ ПИСАЛИ: “Великий інтерес викликала виставка “Інпродторгмаш – 78”, що цими днями закінчила роботу у Москві. Широко представили там свою продукцію черкаські машинобудівники. Директор заводу імені Петровського Є. С. Андреєв розповів, що завод відправив на виставку автоматизовану лінію виготовлення пельменів. Її продуктивність – 300 кілограм смачних виробів на годину. В машину подаються первинні продукти, тобто борошно і м’ясо в шматках, приправи, а виходять розфасовані в пачки пельмені. Ручна праця в процесі зовсім виключена. До речі, у нової лінії вже є пункт призначення. Це майбутнє олімпійське селище у Москві.

В експозиції також демонструвалася лінія виробництва вершкового масла. Її завод випускає серійно. Продуктивність агрегату – 1000 кілограм масла на годину. Вже почалася робота над лінією, яка буде втроє потужнішою. Було показано устаткування для ковбасного виробництва: подрібнювач м’яса – так званий кутер, і автомат для заповнювання фаршем штучної оболонки ковбас. Марка заводу з Черкас стоїть і на кількох агрегатах, які увійшли в лінії розливу шампанських вин і пиво-безалкогольних напоїв”.