blankПісля об’єднання 14 сіл Черкаського району в Мошнівську територіальну громаду виникла чергова проблема із «Укрпоштою». Національний оператор поштового зв’язку вирішив закрити свої два відділення в селах Мошни та Тубільці. В інших населених пунктах ОТГ поштові відділення були закриті ще раніше.

Дізнавшись про такі наміри поштарів, керівники громади звернулися до Черкаської дирекції АТ «Укрпошта» з проханням залишити хоча б Мошнівське відділення. На своє звернення керівництво ОТГ отримало відмову.

– Я особисто писав листи, їздив до Черкаської дирекції «Укрпошти» та намагався переконати керівництво в необхідності подальшої роботи Мошнівського відділення, – розповідає голова ОТГ Богдан Шкарбута. – До речі, на прохання завідуючого відділом кадрів ми взялися забезпечувати штатними працівниками наше відділення, адже розуміємо, що на півставки мінімальної зарплати ніхто не хоче працювати як листоношами, так навіть і завідуючим відділення. Допомагає в забезпеченні кадрами і служба зайнятості в Черкаському районі. Звичайно, ми не маємо ніякого впливу на державне підприємство, яким є АТ «Укрпошта»… Мабуть, тому наші прохання не були почуті. Але ми спільними зусиллями стараємося зберегти роботу принаймні одного відділення зв’язку в громаді, –  додав сільський голова.

За словами завідувачки Мошнівського відділення Оксани Тарасової, тут працює 9 осіб, із них 6 – листоноші. Всі вони трудяться на півставки. Особисто вона отримує 0.7 ставки української мінімалки та їздить на роботу із іншого села три рази на тиждень, адже саме стільки працює відділення.

– Проблеми в роботі є, але колектив старається їх подолати… – говорить Оксана Олександрівна.

Слід додати, що у вересні очікується чергове скорочення штатів, – один працівник ще буде звільнений. Також працівники відділення скаржаться, що їх примушують ще й торгувати товарами першої необхідності – милом, пральним порошком та навіть ковбасою.

«Своєї роботи виконувати не вистачає робочого часу, а керівництво ще й нав’язує торгівлю… – бідкаються місцеві поштарі. – Колектив відділення живе, як на голках, в очікуванні скорочень та закриття підприємства…»

Ну, а жителі громади часто обурюються на несвоєчасну доставку кореспонденції, помилки в оплаті комунальних платежів, адже зрозуміло, що з такими зарплатами та моральним станом поштарям не до якісного обслуговування людей.

Свої наміри закрити віділення у селах керівництво «Укрпошти» пояснює нерентабельністю їх роботи. Хоч залишати поштові відділення хоча б у центрах ОТГ – це було б логічно, бо у містах вони не настільки потрібні, і якщо їх не буде по селах – то навіщо тоді вони взагалі? До того ж, АТ «Укрпошта» є державним підприємством, тому окрім комерційних інтересів для отримання прибутків та захмарних заробітних плат київськими начальниками, воно все-таки зобов’язане дбати і за соціальний аспект своєї роботи.

А соціальна напруга в сільській місцевості зростає через постійне закриття сільських поштових відділень. Адже це найбільш вдарило по сільських пенсіонерах, які отримують пенсії, соціальні допомоги та здійснюють виписку кореспонденції та її отримання. На сьогодні лише «Укрпошта» здійснює виплату  пенсій з доставкою додому. У селах немає достатньо банкоматів для отримання коштів, а їздити в сусідній райцентр люди похилого віку не мають змоги. Неабияке значення для багатьох пенсіонерів має і живе спілкування, адже листоноша – це людина, яка і порадить, і допоможе.

На жаль, ні керівництво «Укрпошти», ні державні владці нас не чують, – обурюється місцеві жителі. Та все ж таки сподіваються, що здоровий глузд переможе і поштовий зв’язок ще буде працювати у селах. Тим більше, що якісний поштовий зв’язок – це одна із підвалин держави, бо ще в стародавні часи Греції і Риму, приєднуючи нові території, імперії зазвичай одразу будували хороші дороги і налагоджувати безперебійний поштовий зв’язок. А, відповідно, той, хто нині нищить пошту – підриває і саму державу. До речі, знищення системи радіооповіщення по селах, планомірне “убивання” передплати місцевих газет, а тепер і згортання поштових відділень – це все пункти одного плану, який реалізовується явно не на користь України.

До вирішення цих наболілих для сільських людей поштових проблем мала б підключитися і районна та обласна влади. Але за гігантоманією «Великого будівництва» та перерізанням стрічок на об’єктах їм, здається, не до пересічних громадян…

Микола Бабич