Товариство “Заповіт” стало фактично першим національно-патріотичним осередком на Черкащині

У дні святкування 30-річчя Незалежності України в музеї «Кобзаря» Тараса Шевченка було відкрито виставку “Україна починається з тебе”. Ці слова, винесені у назву заходу, належать В’ячеславу Чорноволу, незламному борцю за незалежність, довголітньому лідеру Народного Руху, нашому земляку. Експоновані у музеї матеріали як раз і висвітлюють історію створення та діяльності в Черкасах перших осередків Руху та товариства “Заповіт”.

На відкриття виставки завітали безпосередні учасники національно-визвольних змагань кінця 1980-х років та небайдужі черкащани. У дружньому колі вони ділилися спогадами про події 30-літньої давнини  та обговорювали сьогодення і майбутнє України.

Товариство «Заповіт» стало фактично першим національно-патріотичним осередком на Черкащині. На виставці було представлено документи про створення товариства на початку грудня 1988 року, фото із найрізноманітніших акцій «заповітян», архівні матеріали про діяльність його активістів. До речі, започатковував свою національно-патріотичну, просвітницьку роботу «Заповіт» саме у приміщенні нинішнього музею «Кобзаря»…

«Майбутні активісти «Заповіту» познайомилися на будівництві музею, – згадує нинішня очільниця «Кобзаря», одна з перших «заповітянок» Ольга Шарапа. – І з того часу почали збиратися, спілкуватися, організовуватися… Люди хотіли робити конкретні просвітницькі патріотичні справи. Членами «Заповіту» були проведені сотні культурно-мистецьких акцій, патріотичних заходів. Я пишаюсь що поряд зі мною були такі унікальні особистості, як Андрій Химко, Василь Захарченко, Станіслав Губар… Сьогодні, через 30 років, переконуюсь, що тоді ми йшли у правильному напрямку, наближаючи нашу омріяну незалежність. Можливо, що рухалися останні 30 років не тими темпами, не тими кроками якими б хотілося. Хоча швидко нічого не буває, у нас ще все попереду».

Пригадав історію створення «Заповіту» його перший голова Михайло Вакуленко.

– Лише за перший рік діяльності «заповітяни» зробили стільки просвітницьких, національно-патріотичних справ, яких не робилося за десятки років до цього, – розповів Михайло Якович. – Це і допомога в будівництві музею «Кобзаря», проведення вечорів пам’яті Василя Симоненка, Василя Стуса, Євгена Плужника, Миколи Вороного… Ми організовували виступи лауреатів першого фестивалю «Червона рута» Едуарда Драча, Олега Короля, Андрія Мороза, Костянтина Павляка. Збирали кошти на будівництво пам’ятника Максиму Залізняку в с. Медведівці,  на спорудження меморіалу і пам’ятника Тарасові Шевченку в Ленінграді, на будівництво пам’ятника Василю Симоненку в Черкасах. Було закуплено 100 примірників букварів українською мовою та зібрано близько 500 примірників книг українською мовою для товариств української мови, які знаходяться за межами України. Члени «Заповіту» брали активну участь в організації та проведенні конференції Народного Руху на Черкащині, мітингах у столиці та Черкасах, «живому ланцюгу» єдності між Києвом та Львовом…

– Сьогодні, як і тридцять років тому, дуже гостро стоїть питання українства і українськості. Це ми відчуваємо щодня. Одним перевдяганням у вишиванки ситуацію не змінити. Тому я не збираюся розслаблятися, радий бачити тут тих, кому можна підставити плече і кому можна протягнути руку… – підкреслив УНСОвець Володимир Мамалига.

– Ми маємо подолати нав’язаний міф, що українцям, чи як зневажливо називають нас вороги – «хохлам», незалежність у 1991 році просто впала з неба. Або ще безглуздішу брехню, що та незалежність була подарована нам Москвою і великим демократом Єльциним, – наголосив народний депутат України VII скликання Леонід Даценко. – А долаються ці брехливі міфи просто – коли ми показуємо реальних, наших місцевих патріотів, активістів, які у період кінця 1980 – початку 90-х виборювали українську державність і вели за собою десятки тисяч громадян на майдани за омріяну віками незалежність. Серед тих перших як раз і були члени «Заповіту». А саме товариство стало колискою, звідки взяли свій початок місцеві осередки Народного Руху, республіканської та демократичної партії. Ми маємо гідно пошановувати борців за незалежність, наших земляків…

Своїми спогадами про героїчне минуле та роздумами про день сьогоднішній поділилися Михайло Сиволап, Олександр Решитило, Михайло Гедзь, Любов Майборода. Всі вони були одностайні в одному – боротьба за незалежність та свободу України триває й нині. І треба сьогодні усім патріотам гуртуватися, як це було на зорі проголошення незалежності…