Усе більшого поширення набуває рух “Будуємо Україну Разом”, який спрямований у форматі волонтерства та подорожей розвивати в молоді почуття довіри та відповідальності за свою країну. Будує країну й активіст Денис Камінський з Черкас, пише “SWOON“

За словами Дениса, БУР з’явився в Краматорську ще в 2014 році. Це місто, яке звільнили від окупації, потребувало відновлення. Наступного року проект збільшився: до трьох міст на Донбасі. В 2016 вирішили охопити всю Україну, бо всюди є люди, яким необхідна допомога.

“Ідея в тому, щоб люди з різних регіонів їздили по країні й спілкувалися між собою. Бо ми будуємо стіни для людей і руйнуємо стіни між людьми. – зазначає активіст. – Така позиція організаторів і моя, що відсутність порозуміння – це один із факторів, які уможливили війну”.

До одного із таборів “Будуємо Україну Разом” хлопець потрапив випадково. У стрічці фейсбуку натрапив на якийсь випадковий пост БУРу, до нього ще було прикріплене відео з “Ukrainer” – це привернуло увагу. Виявилося, можна здійснити поїздку в табір, під час якої можна й у гори сходити, й чимось допомогти людям. Заповнюючи анкету, хлопець не зовсім розумів, на що погоджується.

“Я поїхав на тиждень, а лишився на два. Дуже підкуповував формат спілкування з іншими учасниками, бо за кілька днів здавалося, ніби ми всі – компанія старих друзів. Після того приїжджав на табори ще двічі, а також брав участь у БУРLab – десятиденному навчальному модулі, де для активістів проводять тренінги з розвитку соціальних ініціатив та командної роботи”, – каже хлопець.

Волонтерська діяльність активістів полягає у відновленні зруйнованих від обстрілів будинків, жителів Донбасу, а також відбудова чи реорганізація занедбаних закладів культури, дитячих майданчиків у різних регіонах України.

“Спершу я поїхав у Мукачево. Чим ближче до західного кордону, тим важче знайти місця, яким справді потрібна наша допомога. – розповідає Денис. – Тому тут ми займалися облаштуванням громадського простору: встановлювали лавки на пагорбі біля меморіалу панорамної картини Арпада Фесті,  малювали мурали біля дитячого майданчика та в бібліотеці, ремонтували навчальну аудиторію в соціальному гуртожитку для ромів”.

У вільний від волонтерства час учасники табору побували на озері Синевир, біля водоспаду Шипіт, у замку Паланок, у реабілітаційному центрі для бурих ведмедів.

“Наступного разу я поїхав у табір в  Авдіївці, де ми переважно займалися ремонтом будинків постраждалих від війни. Найбільше вразив момент, коли було чутно вибухи від артилерійських снарядів, лунала сирена про загрозу для населення, але ніхто не звертав на це увагу – так наче все окей”, – згадує Камінський.

Денис переповідає, що ще один табір відбувся у селі Хрулі, Полтавської області, де волонтери збудували читальню для дітей та допомогли відбудувати веранду після пожежі родині переселенців.

У проектах БУРу беруть участь соціально-активні люди, які намагаються робити щось корисне. Серед них багато особистостей творчих професій: художників, архітекторів, музикантів, а також студентів, і, навіть, школярів.

“Варто наголосити на кількох перевагах. Насамперед, це подорож, яка нікому не завадить, а часто навіть допомагає перемикатися з режиму навчання-робота-дім на щось більш приємне. – ділиться думками Денис. – По-друге, це знайомство з чудовими людьми, адже нечудові в таких штуках участі не беруть. І нарешті, це відчуття власної потрібності та корисності, бо всі ми хочемо зробити щось хороше, але часто не трапляється нагоди. А тут одразу бачиш результат своєї роботи і зміни на краще”.