10 кілометрів траси у півметрових канавах, асфальт вилітає з-під коліс шматками. Дорога, яку потрібно об’їжджати – так називають шлях до Рецюківщини.
– Які американські гірки? Ремонтували дорогу 20 років тому. А зимою тут дорога не проїзна, – зазначив місцевий житель Іван Коваленко.
Ще минулої осені цією дорогою відмовилися їздити рейсові автобуси. 350 місцевих жителів залишилися відрізані від світу. Щоб дістатися райцентру, селяни змушені йти пішки 10 кілометрів полями до зупинки на шосе. В екстрених випадках винаймають автомобіль за кілька сотень гривень, або ж просять підвезти водіїв, які привозять товар у місцевий магазин.
Амбулаторії та аптеки у селі нема. А швидка допомога у Рецюківщину не доїжджає.
– Якщо захворів, швидка допомога не приїде. Кажуть – ми не поїдемо, бо дорога. Один раз приїхала сюди швидка, то застрягла тут, -розповідає місцевий житель Василь Зимовець.
Щоб хоч якось налагодити транспортне сполучення, кілька сіл об’єдналися та домовились із місцевим перевізником. Він пускає автобус у рейс розбитою дорогою, а сільради оплачують бензин і ремонт машини. Старенький ПАЗ курсує раз на тиждень і ледве долає кратери дороги.
У районній адміністрації кажуть, цього року сподівалися відремонтувати дорогу на гроші з дорожнього фонду, проте обласні керівники дорогу до Рецюківщини до списку аварійних не включили.
Відремонтувати забуту дорогу обіцяють тільки наступного року. А доти село від світу відділятимуть 10 кілометрів ям.
КОМЕНТАРІ