Сьогодні, 28 липня, ми вперше вшановуємо День Української Державності. День, у який ми всі нагадуємо собі, що Україна – це держава з тисячолітньою історією, яку в нас ніхто й ніколи не відбере.

Нині цей день ми проводимо в умовах повномасштабної жорстокої війни з росією.

Але ворогу не вдасться нас зламати. Ми горді називатися українцями та, як ніколи, усвідомлюємо ціну нашої свободи та незалежності, нашої ідентичності, які дістаються кров’ю, болем і, водночас, величезною силою духу та мужністю.

Ми, українці, – є нащадками творців Русі зі столицею в давньому Києві, нащадками творців Козацької держави, творців УНР і повстанців УПА…

Недаремно кожен з восьми пам’ятних промінців біля підніжжя обеліска з Архангелом Михаїлом в центрі Черкас присвячений воїнам, які в різні часи кров’ю виборювали право нашої нації на власну державність.

І в цьому є символізм безперервності боротьби за становлення, відновлення й утвердження української державності.

Черкаси також мають давні «маркери»-свідки державотворення на наших землях.

Майже чверть тисячоліття тому наше місто отримало Магдебурзьке право – з європейськими стандартами прав і свобод місцевого самоуправління.

В усі часи козаки Черкаського полку вважалася одними з кращих у гетьманському війську, були невід’ємною частиною головної ударної сили в усіх походах і битвах.

Їхню славу перейняли державотворці ХХ століття. Усі ми знаємо Черкаський музичний коледж, старий корпус якого – колишня чоловіча гімназія, де навчався майбутній творець усіх установчих документів Організації Українських Націоналістів та один з членів першого Проводу ОУН, черкасець Макар Кушнір.

А викладачем у цій гімназії був Василь Липківський – майбутній перший очільник Незалежної Української Церкви.

Вулиці нашого міста пам’ятають і кроки наших земляків-сучасників, В’ячеслава Чорновола та Михайла Сироти, імена яких щороку згадує вся країна в День Конституції та в День Незалежності.

Переконаний – маючи таку багату історію державотворення, якою ми пишаємося, – переможемо і в цій вирішальній для держави битві.

Цього разу остаточно і безповоротно!