Через аномально теплу зиму, у січні 2025 року озима пшениця на Черкащині розкущилася і продовжує вегетувати. Вона слабко загартована, її критична температура надто висока. Тому мороз в 11 градусів, що прогнозують синоптики, може їй зашкодити, розповіла Суспільному провідна агрометеорологиня Черкаського обласного гідрометцентру Тетяна Базаєва.

Про що говорять кліматичні коливання і яка нині метеорологічна ситуація в Україні?

Те, що ми бачимо сьогодні — це сучасна зима. До таких зим потрібно звикати. По-перше, це надто висока середня температура. Зокрема, за період грудень-січень вона відповідала березневим значенням. Це, вдруге, за всю кліматичну історію Черкащини. Перший раз — у 2019-2020 роках. Кількість опадів в межах норми, можна сказати, внаслідок того, що накопичено у грудні. Січень увійшов в статистику найбільш сухого місяця за весь період спостережень. Глибина промерзання ґрунту примітивна, нижче 13 сантиметрів вона не опускалася. Це одні з найвищих показників, знову ж таки, за всю історію клімату. Мінімальна температура на глибині три сантиметри, нижче чотирьох градусів морозу також не знижувалася. Переважала плюсова температура повітря. Кількість днів зі снігом цьогоріч була однією із найменших за всю історію на Черкащині. А висота снігу, знову ж таки, одна із найменших за кліматичну історію.

Про що говорять ось такі температурні рекорди? Яка динаміка із року в рік прослідковується?

Поняття “відлига” відходить у минуле. Зараз називаємо плюсові температури. А в цьому році у нас навіть не відбувся перехід середньодобовий через нуль градусів у бік зниження. Тобто метеорологічна зима не настала. Рослинність реагує на такі сплески тепла, в тому числі й озимина. Якщо згадати минулий рік, позаминулий, цьогорічний, озимина пробуджувалася. Вона втрачала поживні речовини у період плюсових температур до пʼяти градусів. Вона дихала, виснажувалася, а коли температура піднялася вище пʼяти, це тричі було в січні, вона розпочала тимчасову вегетацію. І якщо на кінець осені озимина знаходилася у фазі третій листок, це така екстремальна, можна сказати, фаза для перезимівлі, то наразі вона розкущилася, утворила додаткову кореневу систему і знаходиться в оптимальній фазі для перезимівлі. Листя пружне, зелене, видно два стебла. Друге стебло тільки почало формуватися. Коренева система слабко розвинена. Молоді кінчики тільки розпочинають відростати. Це первинна коренева система. Тобто коренева система не готова для того, щоб споживати поживні речовини.

Рослина, яка вже має листя, чи вона витримає пониження температурного режиму?

Розумієте, кожна рослина має певні температури, при яких вона живе, вегетує. І взимку є поняття таке, критична температура вимерзання для рослин. Ось у цьому році озимина слабко загартована. Вона тривалий час дихала, відновлювала вегетацію, навіть росла. Через такі умови її критична температура надто висока — в цьому році це всього 11 градусів для фази кущіння. Для ячменю девʼять градусів морозу, для ріпаку теж девʼять градусів морозу. Тобто ситуацію назвати простою не можна. В разі сильних морозів, коли температура опускається нижче 15, є вже загроза для рослинності. Але, на щастя, таких температур в найближчій перспективі ми не очікуємо.

Для аграріїв, які з’являються можливості у зв’язку із тим, що озимина вегетує раніше? Чи можливо зібрати два або три врожаї культур?

В сільському господарстві не все так просто. Основні фактори, які сприяють росту, розвитку і формуванню майбутнього врожаю: світло, тепло і волога. Температура зростає, але якщо взяти останні 30 років, то кількість опадів практично не змінилася. До чого це приводить? Це приводить до посушливості клімату, і рослинність все більше залежить від води. А де взяти воду? Інше питання — це вже зрошення.

Тобто аграріям все ж таки доведеться переформатовувати систему свого господарювання у зв’язку із динамікою потепління з року в рік?

Так, це меліоративні заходи та виведення нових сортів посухостійких культур. Якщо згадати попередній рік, засуха була скрізь, високі температури були скрізь. Температура на глибині 10 сантиметрів перевищувала 25 градусів. Це температура, коли не росте картопля, зменшуються прирости всіх бульбокореневих плодів. Ми залишилися без урожаю картоплі. Але там, де було зрошення, там ситуація інша.

Тобто динаміка щодо потепління більш небезпечна для овочевих, ніж для озимих чи ярих культур?

Так, для овочевих. Там і сонячні опіки. Хто минулого року поприкривав дещо овочеві, помідори та огірки, ті були з урожаєм. І активне сонце. Навіть зараз у січні переважала хмарна погода. Але окремі дні були надзвичайно сонячні. Це більш характерно для квітня.

То які культури можна вважати нині найбільш пристосованими для вирощування в Україні в нинішніх кліматичних умовах?

Найбільш пристосованою залишається основна культура України — це озима пшениця. За інформацією світових експертів, за сучасних кліматичних змін, її урожайність здатна вирости на 20-30%.

Чи з’явилися для аграріїв нові можливості для вирощування, скажімо, екзотичних культур і рослин?

Є такі поняття, які нікуди не зникли — заморозки, пізні весняні заморозки, ранні осінні заморозки. Якщо згадати травень попереднього року, більша частина була без врожаю через те, що там були температури, які не характерні для того фазового розвитку, в якому знаходилися рослини. Черкащині пощастило, у нас заморозків у повітрі не було.

Чи було промерзання ґрунту цього річ і як вплинуло на озимі культури?

Є таке поняття — середній багаторічний показник. І на сьогодні він складає 38 сантиметрів. Це вже враховуючи те, що в нас все-таки розпочалося похолодання. Ґрунт пришерхлих або ж талий. Це є сприятливим фактором для накопичення вологи. Раніше ми говорили, що основним чинником для накопичення вологи був сніговий покрив. Але ж згадувати про ті висоти снігу, які були 30 років тому, в найближчій перспективі нам не доведеться. І ситуація, яка склалася в цьому році, у нас глибина промерзання найбільша була 13 сантиметрів. Це по області. Кількість опадів було багато в грудні і мало в січні. І завдяки тому, що ґрунт талий, випаровування немає, всі ці опади пішли на поповнення вологозапасів. Тобто на низькі значення ми не очікуємо і в цьому році. Але ж основна волога акумулюється і буде акумулюватися в найближчій перспективі у верхніх шарах ґрунту.

Тобто поки майбутньому врожаю нічого не загрожує?

Так. Коренева система, яка сформувалася наразі, вона і використовує саме ту вологу, яка знаходиться в верхніх шарах.

Що б ви порекомендували українським аграріям щодо збереження врожаю і розширення асортименту культур?

Ризики для вирощування врожаю є завжди. З потеплінням клімату збільшується і кількість спекотних днів, кількість конвективних явищ. Навіть ті смерчі, про які раніше ми навіть не знали, що вони такі є в Україні, зараз це не новина. І навіть на Черкащині в останні роки це відбувалося досить часто. Аграріям варто знати ситуацію, яка склалася, налагоджувати контакти з системою гідрометслужби і бути в курсі всіх погодних ситуацій, які відбуваються.

Які екзотичні рослини або ті, які раніше вирощувалися в інших регіонах України, нині будуть прийнятними для центральних регіонів?

Для центральних, в першу чергу, це кавуни. Минулий рік, це підтверджуємо, Черкащина була з врожаєм. Зараз деякі екстремали вирощують ківі. Кажуть, це цілком зрозуміло, це нормально. Рослини пристосовуються до сучасного клімату.

Який нині актуальний прогноз на останній місяць зими і на початок березня?

Наразі розпочалася тенденція до похолодання. Якщо на початок перших днів лютого середньодобова температура була вищою за норму на девʼять градусів, зараз уже тенденція зменшилася вдвічі. Із 6 лютого до керування погодою приступив континентальний антициклон зі сходу. Це значить буде багато сонця, температура знизиться до морозів вночі, вдень близько нуля. Але температури, які вважаються небезпечними для рослинності, це нижче 15 градусів морозів, в найближчій перспективі не очікується.

Інтерв’юерка — Вікторія Пожар