У працівниці Черкаської міськради Олександри Полянської було спокійне і розмірене життя, доки одного разу друзі у «Фейсбуці» не повідомили, що під будинком у ямі знайшли двох маленьких безпорадних кошенят, яким ледве виповнилося пару тижнів. Так в квартирі дівчини поселилась кицька Єлена. Вона виявилась родовитою аристократкою (порода – російська голуба), яка виросла у досить зверхню і самодостатню особу, що завжди тримає дистанцію і дає себе погладити лише тоді, коли сама того хоче. Як і всі представниці вищого світу, Єлена ненавидить переїзди і зміни, тому у знак протесту може і переноску зламати, якщо хтось спробує поставитись до неї, як до речі, яку можна безкарно переміщати на далекі відстані. А для кішки навіть похід в лікарню – то далека відстань і насилля над котоособистістю.

Та друзі вирішили, що Олександрі для повного щастя не вистачає ще одного кота: і подарували їй на Великдень шотландця Стефана. Який виріс у нахабно-самовпевненого жиголо.

blank

І от з цього моменту в квартирі почалася справжня веселуха, бо легкий і грайливий шотландський менталітет весь час наражається на холодний і стриманий російський. І схоже, Стефан – як справжній чоловік – єдиний, хто може вивести Єлену із рівноваги.

«Інколи мені здається, що це не мої коти зі мною живуть, а я в них винаймаю куток, – жартує Олександра. – Звісно, з ними можна гратись, вони будуть на ніч тобі мурчати заспокійливі пісеньки, будуть втішати тебе, коли тобі погано або ти захворів, радітимуть, коли ти повертаєшся з роботи. А ще «допомагатимуть» прибирати, самостійно впорядковуватимуть полички і все, що на них лежить, «рівнятимуть» скатерки на кухні під свій особливий котостандарт, підтримуватимуть у «належному», тобто погризеному вкрай, стані всі дротики, які знайдуть, і доглядатимуть за допомогою зубів і кігтів за твоїм взуттям. Особливо якщо воно нове і не дешеве. Кілька пар туфлів після такого «догляду» успішно відправились у смітник».

blank

Однак чого не можна заперечити, то це того, що Єлена і Стефан додають у життя Олександри особливої гостроти, коли кожен день сповнений несподіванок і гарячих емоцій.

«Раніше я і не знала, що людина здатна на таку палітру почуттів», – сміється Олександра.

А ми нагадуємо, що власні котоісторії та фото улюбленців ми чекаємо на електронну адресу: dzvin.media@gmail.com. Читачі сайту та газети зможуть взяти участь у голосуванні за найкраще фото котиків та історії про них у останні два тижні лютого 2022 року. Підсумки ж нашого конкурсу підведемо 1 березня, коли відзначається Всесвітній день котів. Переможці котоконкурсу отримають призи від спонсорів.