Якщо говорити про історичні постаті, чиї імена нерозривно зв’язані з Черкащиною, чільне місце займає археолог-самоучка Вікентій Хвойка. Як інформує директор Золотоніського краєзнавчого музею ім. М. Ф. Пономаренка Віта Ямборська, уродженець Австрійської імперії Чеслав-Вікент тривалий час досліджував поселення трипільців на Черкащині, пише сайт Золотоноша.City.

9 (21) лютого 1850 року у с. Семин (Австрійська імперія, сучасна Чехія) у старовинній шляхетській родині народився син Чеслав. Навчався у комерційному училищі м. Прага, з юних літ цікавився історичними пам’ятками, вивчав мови. У 1876 році переїхав до Києва, де вчителював – викладав математику і малювання. Також займався агротехнічною справою (вирощування проса та хмелю) . Все було більш-менш розмірено і зрозуміло. І усе вирішив випадок. Раптова пожежа знищила лабораторію: з записами, матеріалами, результатами досліджень, навіть нагородами…, але на згарищі Хвойка знайшов рештки цікавих старовинних прикрас – знавці старовини повідомили, що то речі періоду Київської Русі.

Чеслав – Вікент Хвойка у 43 роки (1893 р.) вирішив присвятити себе цікавій науці – археології.

blank

«Все, що було сховане, повинно бути знайдене». Перші розкопки археолог-самоучка проводить у Києві, досліджує Кирилівську стоянку, де знаходить багато кісток мамонта, також працює на Черкащині, досліджує палеолітичні стоянки, зарубинецьку, черняхівську культуру. Уже знаний археолог Хвойка став хранителем археологічного відділу Київського музею старожитностей і мистецтв, дійсним членом 11 наукових товариств.

У 1896 році – Вікентій Хвойка відкриває пам’ятки невідомої до цього часу культури. За назвою населеного пункту, с. Трипілля (Київщина), культура названа трипільською, (деякі дослідники зазначають, що перші знахідки «мальованої кераміки» були розкопані археологом за рік-два раніше у Києві). Розкопки та наука археологія – досить затратна справа. Меценати – спонсори науковця – родини Ханенків і Терещенків.

blank

Археолог-самоук ідентифікував трипільську культуру як самобутню і багатогранну, з часовим проміжком – IV – ІІІ тис. до н.е. Трипільці селились на берегах річок. Поселення з 600-700 чоловік єдналися у протоміста по кілька тисяч жителів. Залишили в спадок багатоорнаментовану кераміку з фантастичними, зооморфними зображеннями, солярними знаками. Знайдена велика кількість глиняних жіночих статуеток, що вказувало на культ жінки-берегині. Основним заняттям було землеробство та скотарство.

Цікаво, що після 50-100 років проживання на одному місці, після виснаження грунтів, жителі поселення здійснювали велике переселення на інші території, часто перед тим спалюючи свої житла. Трипільці проживали на території сучасної України, Румунії, Молдови. Ареал розповсюдження трипільської культури на території нашої держави – долини Дніпра, Дністра, Бугу.

На Черкащині найбільш досліджені відомі поселення трипільців – с. Легедзине, Тальянки, Майданецьке. Трипільці проживали у двоповерхових дерев’яних, обмазаних глиною будинках, головне місце займала глинобитна піч. Будинки мали довжину 9-20 метрів, ширину – до 5 метрів.

blank

Хвойка зазначав, що трипільці – предки слов’ян, арійські племена, що були першими землеробами на Середньому Придніпров’ї.

У них було розвинене землеробство, скотарство, ткацтво, гончарна справа.

Помер знаний археолог Вікентій Хвойка 20 жовтня (2 листопада) 1914 року. Похований у Києві на Байковому кладовищі.