Свою рубрику «На рубежі», в якій розповідається про атовців, їхні історії, життя на передовій та після повернення продовжує видання Вісті Черкащини. Наступним співрозмовником став 38-річний Артем Михайлович Орищенко.

Довідка: народився 3 травня 1983 року в Дніпропетровську. Закінчив 9 класів Тальнівської загальноосвітньої школи №1. Потім навчався на радіомеханіка у професійно-техніч­но­му учи­лищі №5 в Смілі. Далі – у Тальнівському будівельно-економічному коледжі. Відслужив службу в Десні. Зараз студент Уманського національного університету садівництва. Працював на заводах: цукровому, комбікормовому, комбінаті хлібопродуктів. Нині – обліковець сектору ЖКГ у міській раді, учасник Революції Гідності, учасник АТО, член «Тальнівської районної спілки ветеранів та учасників АТО». Віднедавна, член виконкому Тальнівської міської ради. Не одружений. Має 22-річного сина.

– Після Революції Гідності, в якій я брав участь, вирішив відслужити в армії. В 2014 році прийшов у військкомат, але мене не взяли. Сказали, що бронежилетів не дають, кормлять погано, відмовляли, одним словом. Я розчарований пішов додому. Але через півроку прийшла повістка. 29 січня 2015 я призвався в армію. Потрапив у 43-ю окрему артилерійську бригаду імені Гетьмана Трясила. Був там електриком, механіком, водієм. Пізніше попав в зону АТО. Був у Донецькій області: Мар’янка, Красногорівка – гарячі точки. Провів там півтора роки, – розповідає атовець.

blank
Герой нашої рубрики не хотів вдаватись в подробиці про страшні події на Сході. Описує їх лише трьома словами: «Там холодно, сиро і страшно» та говорить, що немає нічого там цікавого. Але ні про що не шкодує і планує знову підписати контракт. Він розуміє свій святий обов’язок – розповідати про славу бойових побратимів та захист України, але каже, що ще не час, коли буде готовий – розповість.

Зі Сходу Артем привіз з собою цуцика – кокер-спанієля, подарунок волонтерів. Назвав його Майором. Каже: «Він дуже розумний. Кругом зі мною. Вже коли без нього десь з’являюсь, всі запитують: «А де Майор?». В нього є погон майорський, тому не дарма ми його так назвали».

Зізнається, що вже не раз його запитували, чому вирішив іти на війну. Він завжди дає одну відповідь: «Україна – понад усе! Як можна стояти осторонь, коли ворожа навала захопила землі твоєї країни та спокійно дивитись по телевізору, як хтось захищає свою батьківщину ціною власного життя?».

Артем Орищенко закликає усіх любити Україну та пам’ятати імена тих, хто віддав за неї життя.