Перший віцепрезидент Федерації легкої атлетики Черкаської області й директор ННІ фізичної культури, спорту і здоров’я ЧНУ ім. Богдана Хмельницького Леонід Нечипоренко, а також тренер та батько легкоатлета Дениса Нечипоренко спеціально для ТАБЛО розповів про службу сина.


Коли Денис вступив до лав національної гвардії і чи це було ваше спільне рішення?

Ні, спільного рішення не було. Денису запропонували та мали його відправити в одну частину, але потім вийшло, що перекинули в Дніпропетровську область. Він за них перший рік виступав і з ними перемагав.

Зараз сумує Денис за спортом?

Він там з 24 числа і не було коли сумувати, не було змагань на той час. Зараз він переписується з багатьма  людьми, з якими виступав. Днями відбулись Балканські ігри, де він ще в минулому році виступав. Звичайно, що сумує. Але він розуміє, що на даний момент, на превеликий жаль, війна на першому місці.

blank

Чи має він змогу трохи тренуватись?

Він тренується по мірі можливості. Шукає якісь земляні стадіони десь і  місця,де можна тренуватись. Відправили йому речі для  того, щоб займатись.  Тренується, бо говорить, що без тренувань може дах поїхати.

Деякі спортсмени, які нині на війні, встигають тренувати хлопців, які разом із ними, чи робить це Денис?

Так, але він їх не скільки тренує, стільки підказує, що робити. Він навіть хлопцям читає парамедицину. І це у нього добре виходить.

blank

Чи дуже сумуєте за сином?

Йому там набагато складніше. Ми з ним спілкуємось кожного дня. Найстрашніше в цій ситуації те,що ти не розумієш на скільки це все довго буде, коли він може приїхати додому і, тим більше, коли там прилітає. За себе не так страшно, як за дітей та внуків.

Чи вірите, що він ще повернеться до великого спорту?

Це все залежить від нього. Денис ще сам хоче побігати. Але ми стоїмо на тому як довго буде ця війна. Якщо війна затягнеться на дуже довго, то повернутись буде дуже складно. Якщо це швидше закінчиться, то, я думаю, він повернеться.