Тетяна Алілуйко з Лісового на Тальнівщині понад два роки працює бібліотекаркою у селі. Крім своєї основної роботи вона активно долучається до культурного і волонтерського життя. Якраз з Тетяною Володимирівною ми познайомилися під час того, як вони разом з Тетяною Корнієнко вчителькою молодших класів, Оксаною Бабак завідуючою будинком культури та іншими жителями Лісового вкотре виготовляли окопні свічки у своєму волонтерському центрі, що організували у будівлі будинку культури, і який дотепер у них активно працює на Перемогу. Про це пише видання “Вісті Черкащини“.

Як розповідає сама пані Тетяна, раніше вона працювала на різних роботах і вихователькою у дитячому садочку була, і секретарем, а натепер взялася за книги і дуже вподобала цю справу. Каже, що у селі полюбляють читати. Не дивно, що найбільше літератури беруть люди похилого віку. Є й такі на прохання яких Тетяна Володимирівна приносить книги додому. Каже, це теж входить у її обов’язки. Саму ж літературу, яку нестиме, обирає на свій погляд і поки читачі були задоволені. Пригадує, як один чоловік 80-ти років кожного разу брав більше 10-ти книг і всі читав та ще й сам, зазвичай, приходив по них. До бібліотека прибігають і діти, яких пані Тетяна теж намагається зацікавити книгами.

Зі слів нашої співрозмовниці, разом з Оксаною Бабак вони постійно старанно готуються до кожного свята. Намагаються не оминути увагою жодне. Як вітатимуть, що казатимуть і кого залучатимуть до співпраці вирішують разом.

– Ми вже підлаштувалися під теперішні умови проведення різних свят, пам’ятних дат та привітань. На концерти людей у селі не збираємо, а всю вітальну програму, яку робимо, Оксана Петрівна публікує у соціальній мережі. Знімаємо різні кліпи, де співає наш колектив «Бережанка», знімаємо відео, на якому читаємо вірші і робимо багато іншого. Тому репетиції у нас відбуваються часто, до кожного свята готуємося відповідально, – розповідає Тетяна Володимирівна.

Каже, у школі є дуже гарний музей, облаштований під традиційну старовинну українську кімнату, в якому вони часто знімають відео. Ось з останніх, зі слів пані Тетяни, це була зйомка чуттєвого відеоролика до Дня вшанування пам’яті жертв голодоморів, на якому вона зачитувала пронизливі рядки вірша про той тяжкий час.

Як каже Тетяна Володимирівна, вона на місці сидіти не може, тому завжди в русі. І працює в бібліотеці ні тільки з книгами, а й підтримує чистоту в приміщенні, і допомагає у будинку культури не тільки з культурною програмою, а й з прибиранням території, і співає у сільському церковному хорі. Крім цього всього і вдома також встигає наводити лад.