За даними Держстату, близько 1,7% населення України, або приблизно 700 тисяч осіб, не мають жодного телефону.

Для порівняння, у країнах ЄС це в середньому 0,3% населення (наприклад, у Швейцарії, Норвегії, Франції — 0%; у Греції та Італії — 0,3%, у Румунії — 1,4%). Лише в Болгарії показник є більшим, ніж в Україні, й становить 2,5%.

Про це йдеться у Зеленій книзі «Ринок голосових телекомунікаційних послуг», розробленій експертами сектору IT&Telecom Офісу ефективного регулювання BRDO.
Фінансова неспроможність мати телефон (зокрема, мобільний) є одним із критеріїв оцінки бідності. Через низький рівень доходів окремі категорії українських споживачів не можуть користуватися послугами голосового зв’язку.

Відсутність можливості скористатися голосовим зв’язком (тобто розмовами телефоном — стаціонарним чи мобільним — без застосування мережі інтернет) сьогодні означає неможливість сконтактувати з екстреними службами, зокрема швидкою допомогою чи гарячою лінією НСЗУ, знайомими та близькими, ускладнений пошук роботи тощо. Окрім величезних ризиків під час пандемії та карантину, це призводить до самотності й відчуження людини.