Зайва балачка, що МАФи, – ця характерна болячка країн «третього світу», розкарячених на шпагаті між темним минулим і світлим майбутнім із суворою дійсністю посередині, – давно бісять усіх, окрім їхніх власників. Ніби й не обійдешся без торговельних чи сервісних апендицитів, рекламних потороч та інших «цивілізаційних» тулеників, що пожирають простір, та всьому є межа. Але у нас вона – не непорушний кордон, а хитка демаркаційна лінія між кланами МАФіозі. Попередні такі неминуче поступаються наступним, часто з огляду на владну політМАФію, але бов’язковим елементом цього мєждусобойчика і є «боротьба з МАФами» попередників. Ну, вобшем. Всі це знають і понімають. Розповів чергову черкаські історію краєзнавець Борис Юхно для “Нової Доби”.

blank

Але якщо ви, як донедавна я, вважаєте, що малі архітектурні форми сверблять лише черкаській сучасності, то помиляєтеся. Тільки спокойно, написаному вірити. З МАФами та недолугою рекламою тут воюють… понад 55 років. А може й довше, але уперше через пресу проблему окреслили у березні 1963 року.

«Чим можна, наприклад, виправдати збудовані без всякого смаку автобусні зупинки в районі Заводу штучного волокна? Який незграбний у них вигляд на фоні архітектурного ансамблю нових вулиць. Ми взяли ці зупинки тому, що вони свідчать про те, що деякі господарські працівники свої індивідуальні смаки вважають непогрішними і будують все так, як їм заманеться. Напрошується, наприклад, запитання, для чого наші архітектори працювали над створенням красивого фасаду широкоекранного театру «Дніпро», якщо весь він зараз завішується рекламними щитами?

Взагалі, дуже непривабливу картину створюють реклами різних організацій і відомств, які розвішані по місту. Чому б не створити фірменні реклами, щоб вони не лише назвою, а й своєю формою та кольором говорили, кому належать. В першу чергу це стосується обласногот відділення кінопрокату, облкниготоргу, обласного управління торгівлі, драмтеатру, філармонії, держтрудощадкаси, спортивних товариств та інших організацій, які мають власні рекламні господарства».

І це писалося під кумачевими знаменами руководящєй і направляющєй! Втім, зловживанцям пролетарським кольором теж перепало. Але скажете – це так, загалом, а де саме поняття «МАФ»? Ось, рівно за рік, тож йому – 55.

Березень 1964-го:

«Кіоски, реклама, вивіски і вітрини магазинів, вуличні світильники – все це так звані малі архітектурні форми. Та хоч їх і називають «малими», значення цих елементів для оформлення міста дуже істотне…»

Ну й далі – про дійсне та бажане. Точно як зараз. А 14 березня пропоную започаткувати місцеве свято: «День черкаських МАФів». Як відзначати – ще не знаю. Давайте поміркуємо разом.