— Ще минулого тижня був євробляхером, а зараз уже ні, — говорить 41-річний Павло Карпов із Черкас. Він розмитнив “Тойоту Королу” 2010 року випуску. Більш як рік їздив на польських номерах, пише “gazeta.ua”.
Автомобіль був оформлений на його знайомого поляка з міста Хелм. Разом із ним Павло зняв машину з обліку в Польщі. Потім перевіз через український кордон.
— Оскільки з цим поляком Томашем підтримував зв’язки, труднощів із зняттям з реєстрації “Короли” не мав. Якби купував машину через фірму-одноденку, кінців не знайшов би, — продовжує.
При в’їзді в Україну розмитнення “Тойоти” зайняло понад 3 год. Павло митну декларацію не заповнював. Замовив цю послугу в юридичній компанії за 3,5 тис. грн.
— Назвав номер декларації митникам, пред’явив їм тимчасовий техпаспорт й угоду купівлі-продажу, — розповідає Карпов. — Великого ажіотажу на митниці немає. Зустрів одного бляхера. Але на огляд машин усе одно була чимала черга. Гроші за розмитнення вніс через інтернет-банкінг із телефону. Завершив розмитнення в Черкасах. Лишилося ще отримати наші номери й техпаспорт.
За розмитнення Павло заплатив 2,34 тис. євро. Оскільки протягом 90 днів із часу дії нового закону з розмитнення діє знижка, акциз на “Тойоту Королу” обійшовся 315 євро замість 630. За старими ставками, вартість розмитнення була б 4,88 тис. євро.
Із 28 листопада в Україні розмитнили понад тисячу машин, які їздили на “бляхах”, повідомили в Державній фіскальній службі. У бюджет пішло понад 14 млн грн.
Щоб розмитнити “євробляху”, потрібно укласти з попереднім власником угоду купівлі-продажу, отримати за кордоном тимчасовий техпаспорт. Потім пройти перший етап розмитнення на кордоні й другий — на митниці свого обласного центру. Далі автомобіль ставлять на облік у сервісному центрі МВС.
— Розмитнених автомобілів могло б бути більше, якби не дві проблеми, — каже автоюрист Валерій Семчишин, 35 років. — По-перше, більшість власників 20-річних машин вартістю 60–80 тисяч гривень не роблять цього, бо не мають коштів. Розмитнення їм обійдеться у 40–50 тисяч. На кордоні Угорщини й України на контрольному пункті “Лужанка – Берегшурань” уже стоїть сотня кинутих автівок. Їх лишили власники, аби штрафи в Україні не платити. По-друге, є реальна проблема знайти власника-іноземця. У такій ситуації у виграші ті, хто приганяв із Польщі наймасовіші в Україні моделі — “Деу Ланоси”, “Шевроле Лачетті” та “Шкоди Октавії”. Вони можуть купити вщент розбите таке авто на українській реєстрації, а “бляху” використати як донора. Це зазвичай обходиться дешевше за розмитнення.
Із митним брокером укладають договір
Найчастіше автомобілі розмитнюють через митного брокера. Його шукають у своєму обласному центрі чи місті. Спеціаліст бере 120–200 євро за послуги. Оформлює попередню в основну декларації, видає їхній номер.
— Із брокером укладають угоду на користування його послугами. Коли за кордоном з’являється тимчасовий техпаспорт і угода купівлі-продажу, її надсилають “вайбером” митному брокеру. Він заповнює електронну декларацію та присилає її номер, — говорить перекупник Олександр Сапоненко, 41 рік. — Можна й самому цим зайнятися. Але заповнювати більш як 50 пунктів митної декларації складно. Крім того, за помилку можуть оштрафувати, як за подачу неправдивої інформації. Якщо робити це самотужки, розмитнення на кордоні займає понад 5 годин.
КОМЕНТАРІ