Щороку восени починається сезон спалювання листя, сухої трави та інших рослинних решток. Люди, які палять суху траву, завжди переконані, що цим вони покращують врожайність. Це твердження – міф. Розповіли у Черкаському КП “Благоустрій”.

blank

Коли спалюється сухостій, то гине вся корисна мікрофлора ґрунту, що зазвичай бере участь у важливих біологічних процесах.

Земляний родючий покрив, на якому спалюють траву, відновлюється лише через 5-6 років.

У полум’ї (особливо це стосується спалювання сухої трави на природних ділянках) згорає насіння корисних місцевих рослин (злаків, що формують основу трав’яного покриву, багаторічних та однорічних квітів), проте зберігається насіння бур’янів, особливо інвазійних. Отже, регулярним спалюванням ми самі збіднюємо рослинні угруповання, провокуючи поширення агресивних заносних видів, до прикладу — таких як амброзія.

Спалювання дуже шкодить і тваринному світу, знищуючи багато комах, амфібій та рептилій, і навіть деяких ссавців, що мешкають або виводять потомство на ґрунті чи безпосередньо в рослинних рештках.

Дим від спалювання рослинних решток є вкрай небезпечним, бо містить пил, важкі метали, канцерогенні сполуки та чадний газ, які, у свою чергу, провокують появу алергічних реакцій, серцево-судинних та онкозахворювань. Зрештою, спалювання трави може в будь‑який момент вийти з‑під контролю та спровокувати пожежі в населених пунктах чи довколишніх екосистемах.

ЗА СПАЛЮВАННЯ РОСЛИННИХ РЕШТОК ЗАКОНОДАВСТВОМ УКРАЇНИ ПЕРЕДБАЧЕНО АДМІНІСТРАТИВНУ (У ВИГЛЯДІ ШТРАФІВ) І НАВІТЬ В ОКРЕМИХ ВИПАДКАХ КРИМІНАЛЬНУ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ.

Згідно зі статтею 77(1) Кодексу України про адміністративні правопорушення, штраф за випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, рослинності або її залишків та опалого листя на землях сільськогосподарського призначення, у смугах відводу автомобільних доріг і залізниць, у парках, інших зелених насадженнях та газонах у населених пунктах без дотримання порядку, встановленого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, складає:

Для громадян 3060–6120 грн,

Для посадових осіб 15300–21420 грн.

Штраф за вищевказані дії, вчинені в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду, складає:

Для громадян 6120–12240 грн,

Для посадових осіб 21420–30600 грн.