Школярка 14-річна Маріна Збавитель з Черкас має домашній тераріум. Тримає 20 павуків-птахоїдів, скорпіона, пітона і трьох геконів-еублефарів. Пише “Газета по-українськи“.

blank

— Років п’ять тому ми з батьками зайшли в зоомагазин. Звернули увагу на павуків-птахоїдів, — розповідає дівчина. — Дорослий коштував 800 гривень, та продавець мало що про них знав. Тато вирішив спочатку зібрати інформацію. Перечитав багато літератури, передивився сайти. Виявилося, що такого павука можна купити за 100 гривень, а малечу — всього за 20. Першого замовили в Києві. Інші теж приїжджали до нас з інших міст. Власники передавали їх маршрутками в коробочках. Скорпіона купили в одного чоловіка з Черкас. Він кудись виїжджав і своїх тварин розпродував за символічну плату. Скорпіона і павуків годуємо тарганами або кониками. Маленьких — раз на тиждень, а старших ще рідше. Якщо вони ситі, самі відмовляються від їжі. Можуть обходитися без неї кілька місяців.

Тварини мешкають у тераріумах. Їх виготовляє батько дівчини 41-річний Максим Михайлович.

— Тато складає креслення і віддає на склосервіс, де роблять заготовки. Потім склеює їх клеєм для акваріумів, він найбезпечніший для тварин. На низ насипаю кокосовий наповнювач. Він легкий і добре тримає вологу. Гілки і кору збираю в лісі або парку. Будиночки для тварин роблю із кокосів. Поїлки раніше виготовляли самі зі спеціальної різнокольорової глини, яка продається в художніх магазинах. Але вони швидко руйнуються. Тепер у більшості тераріумів стоять покупні.

У найменших тераріумах мешкають павуки. Ті, в яких живуть скорпіон і гекони, мають розміри 50 на 30 см. У найбільшому Маріна поселила пітона Леона. Його довжина — майже 1 м.

— Леона купили торік у жовтні за 1,3 тисячі гривень, — дівчина бере Леона на руки. Він обвиває її зап’ясток. — Йому було чотири місяці, мав у довжину 40 сантиметрів. Пітони ростуть до чотирьох років. Можуть сягати двох метрів. Періодично Леон міняє шкіру. Останній раз скидав її у липні. Мої друзі спочатку боялися брати його в руки. Думали, що слизький. Але шкіра в нього приємна на дотик. Годую Леона щурами. Купую заморожені. Одного йому вистачає на 10 днів. Після обіду Леон кілька днів повинен побути в спокої, щоб їжа перетравилася.

Маріна випускає Леона на вазон. Він обвиває стовбура і простягає голову. Дівчина витягає з тераріума гекона.

— Єву ми купили в нашому зоопарку, — показує на долоні ящірку з коротким хвостом у формі серця. — Вона якось виповзла, і наш собака Річі її трохи покусав. Навіть уколи давали. Все загоїлося, сліди від укусу лишилися лише на хвості. Та він скоро відросте і нічого видно не буде.

До Марини підбігає Річі, стає на задні лапи, передніми опирається на крісло. Дивиться на ящірку.

— Еублефари — ящірки, за якими найлегше доглядати. Їм не потрібно багато місця. Вони не кусаються. Мають дуже дрібненькі зуби, щоб утримувати їжу. Але її не розжовують. Можуть ухватити за пальця і тримати, доки не набридне. В Єви і Емми очі рожеві, а в Елвіса — червоні. Еублефари активні вночі. Вечорами випускаємо їх з тераріумів. Мою кімнату не покидають. Їдять лише комах. Доглядати за тваринами мені допомагають батьки. Щоб пам’ятати, коли кого годувати, в телефонах виставляємо нагадування. Харчування обходиться зовсім не дорого. Собаку чи кота утримувати значно дорожче.

Розучує трюки на роликах

Маріна Збавитель навчається в 9-А класі школи №28 у Черкасах. Призерка олімпіад з хімії та фізики. Поглиблено вивчає німецьку та англійську мови. Її батько Максим Михайлович працює в ІТ-компанії, мати 41-річна Наталія Семенівна — касиром у магазині комп’ютерної техніки.

— Я хочу взяти участь у програмі по обміну учнів з американцями, — каже школярка. — Склала відповідні тести, але результати будуть через місяць. Захоплююся музикою, другий рік беру уроки гри на гітарі. Хочу навчитися грати на кількох інструментах і бути мультимузикантом. Маю ще одне хобі — ролики. Раз на тиждень тренуюся на роледромі — розучую трюки.

Любов Карнарук