Історію села Мале Старосілля, що на Смілянщині, видав друком місцевий житель Олександр Михненко.  У книзі чоловік зібрав архівні довідки, розповіді односельчан, фотографії, мапи та анотації до них. Одним із перших отримав примірник видання Смілянський краєзнавчий музей – розповіла Суспільному екскурсовод закладу Лариса Петрушевиць, йдеться в сюжеті “Суспільного”.

 На схилах Старосілля Олександр Михненко у подробицях розповідає про історію батьківщини.

«Я обійшов всю територію своїми ногами».

Про кожен куток у селі  готовий розповісти свою історію. До прикладу – про алею дубів уздовж центральної вулиці села.

«Богдан Хмельницький заїжджав…..тут жив пан Долон, а монахи звернулися до Хмельницького, щоб той дав дозвіл на будівництво Виноградського монастиря, той дав згоду і в честь того посадили дуби і цим дубам більше 300 років».

Зібрані матеріали декілька років тому Олександр Михненко вирішив впорядкувати у книжку. Спонукало до написання книги також зникнення із Балаклеївської бібліотеки єдиного рукопису історії про Мале Старосілля.

«В один момент я узнав, що старенький дід у селі був , який написав історію села, рукописну захотілося восполнить цю історію села».

«Історію села Мале Старосілля» Олександр писав 2,5 роки. Друком видання вийшло цьогоріч. Усього 70 примірників.

«Тут переплітається і давня історія, і 20-30 роки, сьогодення … хто гортає сторінки, тут безліч фото….і взагалі – це як посібник для вивчення  історії рідного краю. Я і не думав, що получиться видати цю книжку, бо 500 сторінок, дорога книжка, але благодаря тому, що люди здавали гроші, каждий же хотів собі приобрести книжку, і спонсори були. Я спішив її видати чому, бо люди в селі помирають старі, і мені таки вдалося вручити їм цю книгу».

Нині чоловік працює над «Туристичним путівником». У ньому краєзнавець презентує три сільські маршрути.

«На кожній зупинці потрібно розказати людям …всю історію розказати. Щоб люди ходили по цій місцевості і вивчали історію нашого села, вона дуже багата, якщо прочитати ось цю книжку, а потім пройти по маршрутам – ох як цікаво. До нас, хто не приїжджає, усі кажуть, ви тут живете, як в раю, то пришлось мені таке написати (табличка – ви попали в рай!), бо тут прикасаєшся до вічного життя».