Найважливіше – дати дітям розуміння мови, вважає волонтерка Наталія Прухняк. У Черкаській міській гімназії №1 вона працює з 2019-го, розповідає Суспільне.

Щоб на пенсії не сидіти вдома, пані Наталія вирішила продовжувати працювати в Україні. В Черкаси потрапила через програму “Орпек” від польського центру:

“Вони відправляють вчителів туди, куди потрібно і де хочуть, щоб викладали польську”, розповіла пані Наталія.

П’ятикласник Станіслав Семенов польську вчить із 4-го класу. Розповів, що іноземна мова йому подобається, бо схожа у вимові та розумінні на українську:

“Ми балакаємо дуже часто про те, що ми робимо, про те, що ми вивчаємо, буває таке, що нам дають помалювати і ми обговорюємо, що ми будемо малювати. Якщо можна просто поїхати в країну , то вже можна буде розуміти, що кажуть люди, що казатимуть тобі і що ти відповідатимеш, будеш балакати як своєю рідною мовою. Вже наприклад познайомитися точно зможу, а піти кудись в магазин, то ні, ще треба повчитися трохи”.

blank

Волонтерка проводить щотижня у дітей по два уроки іноземної. Під час навчання вона надає перевагу розвитку комунікативних умінь:

“Розмова дуже важлива, щоб вони добре говорили та розуміли. Також вивчаємо письмо, читання, але найголовніше – це комунікація, тому ми багато спілкуємося, щоб хоча б мову вони сприймали легше”.

Школяр Матвій Радюков розповів, що вивчати польську йому подобається:

“Іноді ми вивчаємо вірші, слова, робимо вправи на уроці. Я можу розповісти про себе, де я живу, можу на прості питання поки що відповіти” .

Нині у гімназії працює два волонтери, розповіла заступниця директора Юлія Паіс.