З другої половини березня в Україні введено жорсткі карантинні заходи за порушення яких передбачена відповідальність за ст. 44-3 (порушення правил карантину) Кодексу про адміністративні правопорушення (КУпАП). Адвокат та секретар Національної спілки журналістів України (НСЖУ) Валерій Макеєв зробив огляд судових рішень щодо порушення правил карантину та висловив свою думку щодо даної ситуації. “Українські новини” оплилюднили відповідні документи.

“Поліція вже відрапортувала про три тисячі складених протоколів. Проте, від складання протоколу до реального покарання за рішенням суду, як з’ясувалось, пролягає довгий та тернистий шлях.

За логікою створення Єдиного державного реєстру судових рішень, будь- який громадянин може дізнатись про суть судових рішень за певними категоріями.

ЄДРПОУ станом на 30.03.20 видав тільки… 15 Постанов суду за ст 44-3 КУпАП.

blank blank

Та і за наявними у реєстрі Постановами, результат невтішний:

  • тільки у 1 (одному) з 1 випадків було притягнуто порушника до матеріального покарання у розмірі 17 000 грн,
  • 20% покарань – у формі усних попереджень суду,
  • 40% – повернуто до поліції на доопрацювання протоколів,
  • 33,5% – взагалі закрито провадження за відсутністю складу правопорушення.

Що маємо? Дуже низьку якість складання самих протоколів.

blank blank blank

Коли реальне покарання за правопорушення є ілюзорним, вбивається сама норма законотворчості, за якої всі громадяни мали б дотримуватись певних правил під час карантину, а за порушення правил наставала б невідворотне покарання.

Разом з тим, маємо також придивитись до самого контенту протоколів. Кого вони стосуються? Насамперед – малого та середнього бізнесу. Так. За порушення правил карантину потрібно карати. Хоча, постанова Головного санітарного лікаря від 30.03.2020 вказує на те, що “концепція змінюється”, і маленьким ФОПам, що торгують продуктами харчування, вже надають шанс вижити.

Та ключовим джерелом поширення коронавірусу все таки є ті, хто повертаються із-за кордону.

Так от жодної норми закону, яка б їх зобов’язувала до добровільної або примусової обсервації не існує. Притягувати ж до відповідальності за порушення добровільного зобов’язання пройти обсервацію – не має законодавчих підстав. І , на жаль, можу прогнозувати, що жоден суд не покарає “Порушника добровільного зобов’язання” за нормами КУпАП. Так що складання протоколів поліції щодо відмов проходженя “обсервації у готелях”, як на мене ( і на превеликий жаль) наразі просто пуста лякалка без законодавчого наповнення”.