
Літр акацієвого меду на Черкащині коштує від 400 до 600 гривень. Попри весняні заморозки та примхи погоди, місцеві пасічники отримали до 15 кілограмів меду з вулика, пише Суспільне.
Анатолій Курятник із села Нова Гребля — пасічник у третьому поколінні. Займається бджолярством понад 35 років. Має понад сотню вуликів, паспорт на них, щороку проходить ветеринарний контроль і кочує Черкащиною за рослинами-медоносами, розповів він:
“Відкачали 55 бджолородин. В середньому викачали п’ять кілограмів меду з бджолородини. Це мед з проміжного нектароноса фацелії”.
Саме зараз бджоли працюють на фацелії, розповів Анатолій. Вона цвіте понад місяць і вважається одним із найкращих медоносів:
“Фацелія — дуже прекрасний медонос, який квітує протягом 35 днів і виділяє протягом всього дня нектар. Близько 350 кілограмів нектару з одного гектара виходить”.
Та навіть найкращий медонос не гарантує врожаю, пояснив бджоляр. Коли холодно, рослина не виділяє нектар. Коли спека, він висихає. Коли дощить, його просто змиває. Через ці виклики пасічникам доводиться змінювати навіть конструкцію вуликів, прокоментував пан Анатолій:
“Якщо раніше достатньо було взяти великий вулик, накидати багато рамок і бджоли його заносили, його пасічники качали, сиділи собі в холодку на межі і були щасливі люди. То зараз з цими кліматичними викликами. Для себе я прийшов до висновку, що вулики великі вже не підходять, переходжу на восьмирамкові вулики”.
За допомогою контрольних ваг визначають, коли треба перевозити пасіку на інше поле:
“Дивимося, чи додається, чи зменшується вага, і стоїмо на цих масивах до того часу, поки ваги не показують нуль — що вже нектар не виділяється”.
Анатолій Курятник зазначив: до минулої зими пасіку готував ще з літа.
“Був неодноразовий обробіток від кліща різними препаратами, а потім — стимулювання препаратом, загодівля, забезпечення кормом, медовою ситою сприяли доволі позитивній зимівлі. На моїй пасіці відхід бджіл склав 8%. Порівняно з загальними цифрами по Україні, це доволі прекрасна цифра”.
Першу відкачку меду Анатолій називає успішнішою, ніж торік. У середньому — 11 кілограмів з бджолосім’ї.
“Була перша єдина така відкачка, яка поєднала всі ті меди, всі ті нектари, які змішалися в єдиний поліфлорний мед. Це і слід від садів, це і кульбаба, це і чорноклен, це і ріпак, це маслина, глід, потім всі лісові рослини, які цвіли в цей час. І заключною була акація, яка додавала вагу 70%”, — прокоментував бджоляр.
На Черкащині перший взяток меду виявився кращим, ніж очікували, розповів адміністратор Спілки пасічників Черкащини Ігор Тарануха. Більше того, частина пасічників навіть збільшила бджологосподарства.
“Частково відновили свої пасіки 51% опитуваних. Відновили до ставідсоткового рівня втрат 13%, і що дуже приємно — пасіки збільшилися в 30% в пасічників. Цей рік був надзвичайно гарним для розвитку і для розширення. В такий рік можна пасіку збільшити вдвічі. Були забажанки до тисячі гривень за літру акацієвого меду. Але ринок вирівняв ціну і зараз мед з акації продається залежно від чистоти: від 400 до 600 гривень за літр”, — пояснив Ігор Тарануха.
Президент Спілки пасічників України Сергій Гриньов назвав сезон 2026 для пасічників одним із найскладніших:
“Ми бачимо і зменшення обсягів викачаного меду, і стрибок цін в роздрібній торгівлі, які зумовлені такими, можна сказати, комплексними природними, економічними і воєнними факторами. Цього року такого акацієвого меду зібрано значно менше, і на це вплинули певні погодні умови. Це погана зимівля була, і, на жаль, ми мали втрати в цьому році по бджолосім’ях саме від зимівлі, тому що довга була зима. Потім холодна весна – це, на жаль, недобір по меду, по рапсу, по акації. Потім спека, яка дещо збила медозбір в липі”.
Попереду у пасічників збір меду з липи і соняшника, зазначив Ігор Тарануха. Саме соняшник покаже, яким для українських бджолярів стане сезон 2026 року.

КОМЕНТАРІ