В Україні вже понад 3 місяці триває повномасштабна війна з Росією, а разом з нею – загальна мобілізація військовозобов’язаних. Однак роботодавець може залишити фахівця працювати на підприємстві – для цього працює можливість “бронювання”.

Таким чином військовозобов’язані, які були попередньо “заброньовані”, можуть не йти на військову службу. Це правило передбачено у законі про мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Юрист Владислав Юрчак пояснив, як працює законодавство, пише 24 канал.

Як працює “бронювання”

“Бронювання” військовозобов’язаних, які перебувають у запасі, здійснюють у мирний та воєнний час. Це потрібно, аби забезпечити функціонування органів державної влади, місцевого самоврядування або інших підприємств.

Працівник отримує відстрочку, але її термін дії не може перевищувати 6 місяців. Щоправда, Юрчак зазначає – заброньовані особи отримають лише відстрочку від призову, але не звільняються від мобілізації загалом.

Кого можна “забронювати”

Під “бронювання” підпадають військовозобов’язані, які працюють:

  • в органах державної влади чи інших держорганах,
  • органах місцевого самоврядування,
  • на підприємствах, в установах чи організаціях, яким встановлено мобілізаційні завдання, якщо це необхідно для забезпечення функціонування зазначених органів.

Експерт пояснив, що мобілізаційні завдання – це окремі вимоги щодо обсягів виробництва необхідної продукції, виконання робіт чи надання послуг. Тобто до пропозицій повинні включати військовозобов’язаних, які працюють лише на підприємствах чи організаціях, що, власне, і виконують ці мобілізаційні завдання.

Хто не підлягає “бронюванню”

  • Юрист пояснює, що не підпадають під “бронювання” працівники, посади яких не є визначальними для сталого функціонування підприємств. Переважно вони недефіцитні на ринку праці, тобто таких працівників можуть замінити невійськовозобов’язані громадяни.
  • Також – посади, які не належать до професій, що забезпечують виробництво харчів. Натомість належать до таких професій різнороби, підсобники, фермери, охоронці, чергові, комірники, диспетчері, кухарі, пекарі, менеджер з продажів, юрисконсультанти тощо.

Не підлягають “бронюванню” військовозобов’язані, які мають посвідчення про відстрочку від призову на військову службу на період мобілізації, а також призовники та особи, які не перебувають на військовому обліку військовозобов’язаних.

Як “забронювати” працівника

Спочатку підприємство чи установа має звернутись до органів державної влади. Юрчак додає, що одразу потрібно мати пакет документів:

  1. пропозиції щодо “бронювання” військовозобов’язаних за визначеною формою;
  2. супровідний лист з обґрунтуванням пропозицій щодо бронювання військовозобов’язаних;
  3. копію договору (контракту) про виконання підприємством мобілізаційних завдань (замовлень);
  4. копію листа обласної військової адміністрації або Київської міської військової адміністрації про підтвердження наявності у підприємства мобілізаційних завдань (замовлень).

До речі, у травні заступник міністра економіки Олександр Грибан розповідав, що влада працює над удосконаленням механізму подання заявок на бронювання. Зокрема, його планують перевести в онлайн-режим. Крім того, доступ до системи хочуть відкрити через “Дію”. Однак коли впровадять ці покращення, поки невідомо.

Погодження з Міноборони та Мінекономіки

Потім звернення відповідний орган аналізує та погоджує його з Міністерством оборони. Після погодження Міноборони органи держвлади передають пропозиції Міністерству економіки. Воно, своєю чергою, протягом одного робочого дня має схвалити відповідне рішення та надіслати копію Міноборони, а також зазначеним органам.

  • Аби підтвердити надання відстрочки від призову, потрібно отримати відповідний витяг з наказу Мінекономіки.
  • Міноборони за день передасть через Генштаб ЗСУ до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки відповідні витяги.

До слова, інакша схема “бронювання” передбачена для військовозобов’язаних водіїв, які перевозять речі для потреб ЗСУ, медичні вантажі чи гуманітарну допомогу, а також для працівників залізничного транспорту. Рішення про їх відстрочку має підтвердити Мінінфраструктури.

Юрчак наголосив, що, попри доволі суворі вимоги законодавства, “бронювання” військовозобов’язаних є ефективним механізмом, аби під час війни забезпечувати роботу органів державної влади, підприємств, установ чи організацій.