До Дня кримського спротиву російській окупації, який відзначають 26 лютого, Суспільне поспілкувалося з родиною кримчан, які у 2014-му виїхали із Сімферополя до Черкас.
Родина кримського татарина Рустема Усеінова до Черкас приїхала з трьома валізами. Спочатку сподівалися, що на кілька місяців, але не помітили, як промайнуло сім років.
Родом чоловік із Сімферополя. Коли у 2014-ому на півострові розпочалася військова агресія, разом із дружиною і дітьми вирішили покинути домівку.
Нині чи не єдине, що нагадує родині Усеінових про рідний Крим, – це світлини у сімейному альбомі. Сім років тому, просто не могли змиритися, що він більше не український, розповів Рустем.
“Україна, по суті,– це та країна, яка разом з моїми батьками зробила мене тим, ким я є. Це і освіта, це і можливість працювати”.
Тому, зауважив чоловік, обрав Батьківщину: “Коли постав вибір: або спробувати щось таке «з перчиком» – російський Крим, або все ж таки залишитися, нехай все ж таки в іншій локації, в іншому місті, але жити в своїй країні. Ми за два дні вирішили, що ми їдемо”.
Так, за кілька днів родина опинилася в Черкасах. Тут жили їхні друзі. Тоді синові Ельдару було п’ять років, а донечці Ніярі – лише п’ять місяців, розповіла Ельзара.
“Вони нас розважали, на вихідних забирали на машині, бо в нас її не було. А з візочком важко дуже… Друзі допомагали нам подолати труднощі, ставало легше”.
Потім друзі допомогли й з роботою. Відколи приїхав, працює нейрохірургом в Обласній лікарні. На новому місці швидко адаптувався, а от пацієнтам і колегам звикнути до кримчанина було нелегко.
“Персонал, медсестри, перші дні тижня називали просто «доктор». Був і Бордодимовичем, Багіровичем, і Русланом, і Євгеном”.
Однак чоловік не ображається і реагує з гумором. Запитань про Крим не уникає, хоча деякі моменти волів би не згадувати.
“Це було болюче, це і залишається болючим, просто біль дещо так притупився”.
За роки Черкаси стали рідними, але родина не втрачає надію зустрітися з родичами, повернутися в рідну оселю, побачити батьків. Усі вони залишилися в Криму, зауважила Ельзара.
КОМЕНТАРІ