На друге серпня за народним календарем припадає день пророка Іллі. Напередодні дня пам’яті цього святого, у Черкаському краєзнавчому музеї нагадують про відому історико-архітектурну пам’ятку Черкащини, що носить його ім’я.

Однією з найбільш відомих пам’яток доби Хмельниччини не лише в Україні, а й за кордоном є церква Святого Пророка Іллі в Суботові на Чигиринщині, споруджена коштом Богдана Хмельницького впродовж 1651-1656 років у стилі українського бароко. Храм гармонійно поєднує в собі риси оборонної, громадської та культурної споруди.

За літописними джерелами, в серпні 1657 року Іллінська церква стала усипальницею гетьмана але вказівок на точне місце поховання її фундатора в приміщенні храму немає.

Архітектурні особливості Іллінської церкви мають багато спільних рис з пам’ятками оборонних споруд кінця XV століття (товщина стін до 2 м, бійниці), коли був поширений тип церкви, горище якої пристосовувалось для оборони. Будівник був добре обізнаний з тогочасною європейською архітектурою, взявши за взірець тип храму, перекритого не куполом, а циліндричним скріпленням з розпалубками.

Вимуровано церкву з місцевого пісковику, можливо добутого з гори Кам’яної, що знаходиться на південь від церкви. На думку Івана Крип’якевича, Іллінська церква була збудована з каменю, який брали зі зруйнованої татарської мечеті на околиці Суботова.

blank

Побувавши в 1843,1845 роках у Чигирині та Суботові, Т.Шевченко опоетизовує церкву в поемі «Великий льох», зображуючи в роботах «Богданова церква в Суботові», «Кам’яні хрести в Суботові».

Подвижницька діяльність суботівського священника Романа Орловського сприяла врятуванню Іллінської церкви від руйнування з наступною реставрацією 1869 року.

У 1862-1869 роках реставраційні роботи здійснювались під керівництвом професора Київської духовної академії Теофана Лебединцева, який був відомий дослідник і знавець старожитностей.

Одну зі спроб увічнення пам’яті гетьмана можна вважати мідну табличку з написом: «Здесь было погребено тело Богдана Хмельницького», встановлену праворуч на стіні біля входу до церкви з ініціалами отця Романа Орловського. Під час наступної реставрації кінця 1880-х років табличку залишено на місці.

Першою з пам’яток Чигиринського повіту, занесених до «Реєстру монументальних пам’ятників культури на Шевченківщині, які прийняті на облік і під охорону ВУАК від 26 червня 1926 року», стала «церква Богдана Хмельницького (Іллінська) в Суботові, збудована 1651 року, мурована, стиля «Барокко», фортеційного типу з бійницями. Має історичне значення, як місце поховання гетьмана Богдана Хмельницького».

Впродовж 1929-1941 років приміщення церкви використовувалось як сільський клуб, потім – як сховище.

У 1953 році експедиція Інституту історії і теорії архітектури Академії архітектури УРСР на чолі з Г.Логвином виконала перші історико-архітектурні дослідження в приміщенні Іллінської церкви. Науковці провели розвідкові розкопки, потім опублікували матеріали досліджень.

У 1954 році за проектом архітектора І. Шмульсона в церкві встановлено символічний гранітний надгробок Б. Хмельницькому. Постановою Ради Міністрів УРСР від 27 липня 1961 року Іллінську церкву було взято на облік як пам’ятку архітектури і прийнято рішення про закриття храму як культової установи.

У 1978 році архітектором С. Кілессо завершена реставрація, під час якої була розібрана галерея між церквою та дзвіницею. Іллінська церква була відновлена у первісних формах.

Іллінську церкву в Суботові виділено з численних святинь вітчизняного зодчества для зображення на п’ятигривневій купюрі національної грошової одиниці. На лицевій стороні – портрет Богдана Хмельницького. На зворотній – Іллінська церква в Суботові. Автор – художник Василь Лопата. Введено в обіг у 1996 році.

blank

У 2019 році Національним банком України введенно в обіг монету номінальною вартістю п’ять гривень. На реверсі монети всередині правильного десятикутника розміщено зображення гетьмана Богдана Хмельницького.

Під час георадарних вимірювань у червні 2019 року в Іллінській церкві виявлено ознаки вхідного колодязя до склепу розмірами 3×1,3 м і заввишки (від підлоги до стелі) приблизно 1,6 м, викладеного з середини цеглою, який, ймовірно, є усипальнею гетьмана Богдана Хмельницького.

Усипальниця гетьмана стала візитівкою не лише Чигиринського краю, а й козацької України в цілому.