Після Центральної, двох Привокзальних та Театральної вона стала першою з фонтаном, та й загалом – першою осмислено сформованою для відпочинку. У 1979 – 1995 роках це Площа “Дружби народів”. Розповів чергову цікавинку із життя старих Черкас краєзнавець Борис Юхно.
На початку березня 1978 року було затверджено проект облаштування нової площі Черкас перед майбутнім Палацом культури хіміків. Всього над проектом комплексу працювало понад 80 (!) місцевих та київських архітекторів, конструкторів, інженерів. У тому числі й наші “мушкетери” Леонід Кондратський, Сергій Фурсенко і Микола Собчук. Трійця розробляла концепцію внутрішніх інтер’єрів і опорядження приміщень. До речі, до втілення ними задуманого долучилося ще близько 30 художників, тож усього тих, хто “наповнював заклад мистецьким змістом”, налічувалось понад 100 осіб.
Планово чи ні, але подію підігнали до 14-го числа: дня, коли 1965 року на Хімкомбінаті виробили перший черкаський аміак. Мине ще небагато часу, і ухвалою обкому від 14 серпня 1979-го “на честь 325-річчя воз’єднання України з Росією” увесь комплекс назвуть “Дружбою народів”. Восени 1995-го з відкриттям пам’ятника Богданові площу перейменували, а домінанта так і продовжує “символізувати”.
За проектом площа окреслювалася з трьома головними складовими: фонтаном, панно і Дошкою пошани. Остання була доволі оригінальною – площину змонтували у напівдугах, утворених серпами-молотами. Її презентували у лютому 1978-го. Слідом, 22 березня 1979-го, показали ескіз панно Володимира Селіверстова і Віктора Білика “Союз праці і мистецтва”. А ще за кілька місяців, 1 червня, містяни дізналися, що велика яма біля будівництва стане “дивовижним фонтаном кольорової світломузики”.
Усього упродовж 1978-го вимагалося укласти 11 тисяч квадратних метрів бетонних плит – типових, великих і морочливих, бо між ними постійно проростала трава, і пару разів під час літньої практики наш клас кидали на її вискубування – і ще 8 тисяч квадратів заасфальтувати. Також підготувати розв’язку підземних комунікацій, периметр під фонтан, зробити підпірні стінки для квітів та таке інше.
Водограй при ПК “Дружба народів”, відкритий у 1980 році був особливим: “танцював” в такт мелодії, а світильники по периметру прямокутної чаші “забарвлювали” воду. Так, світломузика в ті роки вважалася навіть не романтичною, а практично інтимною втіхою, тому відтоді саме “на Дружбі” закохані почали призначати побачення. Але не так часто, як хотілося б. То музика не грала, то лампочки не блимали, а з роками фонтан довше ремонтувався, аніж працював.
Стара площа, щоправда, – на той час вже давно без Дошки, зате з Богданом, – проіснувала до березня 2012 року. А рівно через 6 місяців, 8 вересня, її повністю реконструйовану відкрили вдруге. Цього разу – з приурочинами до “50-річчя закладення першого каменя у спорудження Хімкомбінату”. Кошторис – 40 мільйонів гривень. Топ-персони реконструкції – Дмитро Фірташ та Валентина Жуковська. Результат – “мінус” панно, “плюс” нова зала, комунікації, техніка, світлодинамічний фонтан, стильні ліхтарі і лавочки, дитячий майданчик…
КОМЕНТАРІ