Соціологічні опитування, рейтинги, популістичні рішення, що провалили мобілізацію і роздача грошей – що це, як не передвиборчий піар? Але це піар із заплющеними очима – адже політики вперто не помічають катастрофічної ситуації, в якій опинилася Україна. Чи станеться диво? Про це пише Олександр Солонько у своєму блозі на сайті «Gazeta.ua».

Рік тому ми працювали в Запорізькій області. Наступальна операція закінчилася, настрій був, м’яко кажучи, тривожний. Москалі наступали в Авдіївці, а в нас перед перекиданням на той напрямок чекали довгі дні і ночі позиційних боїв у Запорізькому степу.

Основними “тиловими” контекстами тоді були боротьба за допомогу від США, яку ми могли і не отримати взагалі, і наша місцева пісочниця із законом про військовий облік. Якогось разу запропонував поспілкуватися якийсь youtube-ресурс. Маючи можливість, погодився. Ми тоді говорили про різне і про закон теж якось зайшла мова. І вже тоді я говорив про те, про що зараз говорить кожна адекватна людина (сорі за самоцитування).

Вже тоді, рік тому чи близько того, більшість парламентських фракцій, партій і груп провадили свою комунікацію та формували свою позицію саме з точки зору можливих виборів. Їм прямим текстом казали, мовляв, “люди, ви дограєтесь до того, що ніяких виборів не буде, бо не буде країни, у якій їх проводити”. Це нікого не цікавило. Тема законодавчих змін, яка стосувалася обліку військовозобов’язаних і мобілізації стала предметом політичної демагогії, яка не закінчується до сьогоднішнього дня.

Це до того, що передвиборча істерія, яка зараз відбувається в штабах і офісах партій, зараз лише вийшла на певний пік через низку обставин. Очікування від новообраного президента США, загальну невизначеність, нарощення тиску на Україну та спроба повісити на нас відповідальність за війну і так далі…

При цьому, варто приїхати ближче до поля бою і послухати заяви наших ворогів, щоб чітко зрозуміти: у нас попереду все ще війна. А вона виключає вибори. Їх не буде, але це не цікавить людей, які цією війною ніколи не жили. Кожен політик, який зараз займається виборами, а не обороною, як мінімум ідіот, або гірше – ворог, який намагається розірвати країну зсередини.

Найгірше те, що це збиває з орієнтирів суспільство. Значна його частина потім будуть розчаровано розводити руками і не розуміти, чому йому обіцяли швидкий мир, а війна триває. Мають бути чіткі пріоритети. Ворог все ще говорить, що збирається нас знищити і все робить для цього. Ось вам чіткий орієнтир. Все решта – це сміття, яке не має нічого спільного зі здоровим глуздом.