Рада земляцтва

Цього року черкаському земляцтву «Шевченків край» у Києві виповнюється 20 років. За ці роки кількість членів організації збільшилась до 560 осіб і надходять нові й нові заяви на вступ. Серед активістів земляцтва відомі вчені і державні діячі, літератори і художники, мистці, лікарі, вчителі, журналісти, люди різних професій, покликань і доль. Це своєрідний духовний дім для черкащан, бо займається «Шевченків край» організацією культурно-мистецьких заходів про Черкащину та відомих черкащан, бере активну участь у підготовці та проведенні відповідних заходів в області. Саме тому столичний офіс земляцтва більше нагадує затишну музейну світлицю із картинами, почесними грамотами та фотографіями із різноманітних творчих вечорів на стінах, заставленими книгами поличками шафок, прикрашеними рушниками. Все це подарунки земляків. На чільному місці – унікальний портрет Тараса Шевченка від родини знаних в області і далеко за її межами митців Теліженків.

Унікальний портрет духовного батька всіх українців, нашого земляка Тараса Шевченка став одним із перших подарунків черкаському земляцтву. Презентувала його родина знаних в Україні і за її межами митців Теліженків, і примандрував він прямісінько із виставки в Італії

«Волею долі багато вихідців з Черкащини опинились за її межами, але зберегли синівську любов до рідної землі. Навіть далеко від рідної землі не забули про те, що вони в першу чергу черкащани. Об’єднавшись у земляцтво, яке гордо назвали «Шевченків край», вони взяли за настанову – незалежно від займаної посади, потрібно турбуватись про розквіт рідного краю, про зростання його економічного потенціалу та примноження його історико-культурної спадщини, а також відродження славних народних традицій, розвій рідної мови, збереження природних комплексів та історичних скарбів Черкащини», – розповідає Борис Йосипович Пономаренко, заступник голови земляцтва, депутат Верховної Ради України другого скликання.

Нині, за його словами, черкаське земляцтво входить до земляцького об’єднання – «Асоціація земляцтв областей України». Слід відмітити, що у складі організації на сьогодні представлені 19 земляцтв різних регіонів України. З метою координації роботи з іншими земляцькими організаціями та адміністрацією м. Київ була підписана Угода про співпрацю між земляцтвами областей України та Київською міською держадміністрацією.

«Члени громадського об’єднання «Черкаське земляцтво «Шевченків край» у м. Києві» – люди честі, високого громадянського обов’язку, патріоти молодої української держави. Для кожного з них найвищою цінністю є Батьківщина. Ми пишаємось, що ми співпрацюємо разом із багатьма відомими черкащанами, а це – 30 народних депутатів різних скликань, 14 генералів різних родів військ, 12 академіків, 17 професорів, 17 членів творчих національних спілок України, 6 Героїв України та Героїв Соціалістичної праці, багато відомих в Україні та за її межами людей. Членами земляцтва проведено безліч різноманітних благодійних та культурно-мистецьких заходів», – відзначає Борис Йосипович.

Він коротко пригадує, що ідея створення земляцтва виникла в 1997 році, коли Василь Цибенко, тоді губернатор Черкаської області, приїжджав вирішувати проблемні питання рідного краю до Києва.

Щороку 9 березня активісти земляцтва вирушають до Канева для того, щоб вшанувати пам’ять Тараса Шевченка

«Ми, як народні депутати України другого скликання збирались разом і монолітною групою йшли у міністерства, різні відомства та відстоювали інтереси Черкащини. І вже тоді, оцінивши ситуацію, коли ми колективно могли вирішувати питання результативно, ми зрозуміли, що потрібно створювати якусь організацію, яка б об’єднувала черкащан у місті Києві, та яка б опікувалась інтересами малої батьківщини. Тоді ми почали збирати прізвища людей, які жили в Києві і були вихідцями з Черкащини. Таким чином у нас було вже кілька десятків людей, коли ми зібрались на першу погоджувальну раду, яка відбулась у Верховній Раді України, де і, власне, було прийнято рішення про створення організації «Черкаське земляцтво «Шевченків Край» у м. Києві», – пригадує пан Пономаренко.

Оскільки тоді головою Верховної ради був Олександр Ткаченко, виходець з Черкащини, то ця погоджувальна рада визначила рекомендували його на місце голови земляцтва. Він погодився очолити організацію земляків, але для цього потрібно було провести установчі збори, і от саме в травні 1998 року вони відбулись вперше.

Члени земляцтва покладають квіти до пам’ятника Тарасові Шевченку у столиці

«На цьому зібранні було доручено трьом особам – мені, Юрію Скализі, Лідії Поречкіній зареєструвати наше земляцтво, підготувавши відповідний статут. Після плідної і кропіткої роботи буквально за місяць – два статут був зареєстрований. Статутом передбачалося обрання голови земляцтва, його першого заступника, ради земляцтва. Таким чином перший склад і перший термін наше земляцтво очолив Олександр Миколайович Ткаченко. В 2002 році на наступному засіданні земляцтва нашим головою був обраний Юрій Розсада, який тоді виконував обов’язки заступника Київського міського голови. Він керував земляцтвом 7 років. За ці роки проводилось безліч різнопланових заходів, десятки відвідин Черкащини, ми приймали дуже багато різних колективів з Черкащини у нас в Києві, традиційно вручались подарунки дітям на Новий рік, привозили дуже багато делегацій з Черкащини і дуже активно працювали з дітьми, студентами, представниками громадськості. Це був досить активний період з життя земляцтва», – хвалиться успіхами свого дітища Борис Йосипович.

Ну і нарешті, через сім років роботи Розсади, головою земляцтво був обраний Петро Шилюк, на той момент він був головою «Київміськбуду».

«Ми пишаємось, що сьогодні, ось уже як одинадцять років, наше земляцтво очолює голова будівельної палати України і Герой України», – додає Пономаренко.

Земляцтво на всіх етапах свого існування намагалось допомагати рідній Черкащині, звісно, колись воно було більш активне, колись менш, але за весь період існування – за двадцять років – воно тричі були координаторами роботи всіх земляцтво в Україні, які були зареєстровані.

За популяризацію українсьої культури поза межами нашої держави «Шевченків край» отримав чимало відзнак

«Я сподіваюсь, що наступний цикл після ювілею ми будемо працювати ще ефективніше. Також зазначу, що ми не мислимо своєї роботи без тісної співпраці з Черкащиною, якщо такої співпраці немає, то немає і сенсу в існуванні земляцтва. І також хотілось наголосити, що після ювілею, починаючи вже з липня цього року, наступні півроку Черкаське земляцтво буде виконувати роль координатора всіх українських земляцтв, а це передбачає такі спеціальні заходи, які стосуються всіх земляцтв безпосередньо, ну, і обов’язково відбудеться поїздка всіх керівників земляцтв України на Черкащину, – підсумовує Борис Йосипович.

На думку заступника голови земляцтва Юрія Маловічка, земляцтво – це своєрідний духовний дім для черкащан.

«Ми не тільки беремо участь у заходах, які проводяться безпосередньо в області, а і самі проводимо різнопланові заходи – влаштовуємо вечорниці, творчі вечори наших Черкаських письменників та поетів. Також ми поздоровляємо членів земляцтва з ювілеями, святами. В першу чергу земляцтво – це своєрідний дім для черкащан у Києві, навіть не члени земляцтва, вони можуть завжди прийти і отримати і допомогу, і пораду, і спілкування. Відчуття «ліктя істинного земляка» з черкаського краю воно завжди присутнє у нас», – каже він.

Духовний дім, українська світлиця та платформа для нових ідей щодо розвитку Черкащини, – саме таким місцем стало приміщення черкаського земляцтва для синів і дочок нашого краю

«Ми часто разом з делегаціями інших земляцтво відвідували Черкащину та її знакові місця, бували і на Чигиринщині, заїздили до Холодного Яру, відвідували Умань, Канів, – каже Людмила Холодняк, виконавчий директор «Черкаського земляцтва «Шевченків край» у м. Києві» з 2001 по 2003 роки та заступник голови Спілки жінок м. Києва. – Дуже довго в земляцтві існувала традиція, що кожного 9 березня ми збирали групу і виїжджали до Канева для того, щоб вшанувати пам’ять Тараса Шевченка. Також у нас була традиція, яка зараз поновлена, – збиратись на день смерті Тараса Шевченка і покладати квіти біля червоного корпусу університету ім. Т.Г. Шевченка та співати «Реве та стогне…» разом із нашими земляками».

Пані Холодняк пригадує, як уперше в минулому році наше земляцтво було запрошене іспанською діаспорою в Барселону, де їх нагородили почесним дипломом за популяризацію української культури за межами України.

«Брали участь у всіх заходах фестивалю під назвою «Ucrania Fest», який там відбувався та виступали на центральній  площі Барселони. В рамках цієї поїздки ми також відвідали Францію та Італію. Також, буквально днями ми відправили делегацію до Франції, Чехію та Бельгію, це все проводиться за підтримки національно ради жінок»,  – розповідає про здобутки земляцтва Холодняк.

Про відомих черкащан – членів земляцтва активісти видали книгу

Цікаво, що перші подарунки земляцтву від земляків, які прославляють Україну, а зокрема Черкащину, зробила родина Теліженко.

«Саме ця картина уособлює саму суть нашої роботи – служіння духовності України і зокрема Черкащини, збереження спадщини наших земляків та зміцнення духовних зв’язків між українцями, та між нами і іншими народами. Ця картина приїхала до нас із виставки в Італії. А ще Теліженки залишили наам прекрасний рушник, бо саме рушник є символом духовних зв’яків», – додає Людмила Холодняк.

Усі члени земляцтва переконані, що такі громадські організації, як їхня – просто необхідні у нинішньому індустріальному глобалізованому світі, щоб кожен пам’ятав, хто він, звідки його корені, а відтак – міцно стояв на землі.

Олександра Полянська