blankУ другій половині XVIII ст. відбулися істотні зміни у статусі Боровиці: якщо за люстрацією 1765 р. вона ще була містечком, то за наступною люстрацією 1789 р. вона стає селом, – продовжує коротку історію сіл Чигиринщини черкаський письменник і краєзнавець Олександр Солодар.

blank

Відповідно до останнього документу, «село Боровиця. Осідлих (дворів – О.С.) 107, тяглих 175. Днів літніх (на виконання повинності – О.С.) 952, а грошей 12 дають (за них – О.С.) кожен – злотих 380 грошей 24. Чиншу злотих 1787. Грошового злотих 59 грошей 17. Моткового (податок на ткацтво – О.С.) злотих 107. Оранки злотих 140 грошей 12. Косового злотих 374 грошей 15. Рибальського злотих 28. Податок з дерев’яних возів 175-ти грошів 7 ½ (з кожного воза – О.С.) – злотих 43 грошей 22 ½. Десятини бджолиної пнів (вуликів – О.С.) 32 з кожного 7 – злотих 220; очкового (податок на пасіки – О.С.) злотих 17 грошей 15. Колового злотих 21. Оренда корчемна злотих 3800. Загальна сума (податків – О.С.) злотих 6983, грошей 15 ½. (…) Острів Затон називається цей, досить великий, навпроти села Боровиці, на ньому багато сіножатей».

blank

За сповідними розписами боровицької церкви в ім’я Різдва Богородиці, у 1794 р. в населеному пункті було 84 двори, в яких проживало 1269 осіб православного віросповідання (з них 619 осіб жіночої статі). У храмі службу правили священники Іоанн Базилевич (прибл. 1736 р.н.), Павло Ковалевський (прибл. 1757 р.н.), дячок Йосип Бандуренко (прибл. 1766 р.н.), псаломщик Іоанн (прибл. 1768 р.н.) і паламар Омелян Петренко. Серед посполитих села – заможна родина церковного ктитора Данила Дубини (прибл. 1745 р.н.), в якій був свій служитель 24-річний Мойсей.

blank

Стара Боровиця. 1950-ті рр.

На особливу увагу серед сільської громади заслуговують дві родини братів Неживих: Івана (прибл. 1746 р.н.) і Матвія (прибл. 1754 р.н.) . За сповідним розписом 1800 р. ми довідуємося, що їх батька нібито звали Леонтієм. Хоча цілком можливо, що церковний писар у написанні «по-батькові» братів Неживих допустився помилки… Справа в тому, що приблизно у 1744 р. у Боровиці народився один з ватажків повстанського загону під час Коліївщини Семен Лук’янович Неживий. Його батьки були переселенцями із полтавської Вереміївки. З весни 1768 р. очолений ним повстанський загін із селян активно діяв проти шляхти в районі Корсуня, Чигирина, Сміли, Черкас, Крилова, Канева, Медведівки. Царський полковник Чорба, виконуючи указ російської імператриці Катерини II про придушення повстання, скористався довірою Неживого і по-зрадницьки заарештував його під час переговорів. У Києві за вироком суду Неживого покарали батогами, а згодом відправили на довічні каторжні роботи в м. Нерчинськ. Його загін був розбитий царським військом.

blank

Жителі Боровиці. Поч. ХХ ст. Світлина М.К. Сквірського.

Цілком імовірно, що згадувані у сповідних розписах боровицької церкви в ім’я Різдва Богородиці кінця XVIII ст. Іван і Матвій Неживі – рідні брати гайдамацького ватажка. Отож вірогідно, що й на сьогодні на Чигиринщині живуть нащадки отамана…

blank

Троє військових царської армії. Крайній праворуч – житель Боровиці Цибенко Іван Платонович. Нижче на фото напис “Cabinet Portrait”.

Боровиця у 1900 році: “с. Боровица (казенное). В нем дворов – 939, жителей обоего пола – 6294 чел., из них мужчин – 3168 и женщин – 3126. … Главное занятие жителей – хлебопашество; кроме того крестьяне отправляются на заработки в губернии: Херсонскую, Таврическую, Екатеринославскую, Ставропольскую и области Донскую, Кубанскую и Бессарабию. В селе числится земли 5450 десятин, из них принадлежит: церкви – 36 десятин и крестьянам – 5414 дес. Хозяйство ведется по однопольной системе. В селе имеются: 1 церковно-приходская школа, 1 двухклассная приходская школа, 1 школа грамоты, 3 маслобойни, 4 водяные и 31 ветряная мельницы, 1 крупорушка, з кузницы, 1 сельский банк, где к 1 января 1900 года было на лицо 3 р. и в ссуде – 16608 р. и 2 хлебные магазина, где к тому же времени было 613 чт. озимого и 788 чт. ярового хлеба. Мирской капитал к 1 января 1900 года достиг суммы в 169 руб., а продовольственный – в 3077 руб. Оброчную статью составляет рыбная ловля, приносящая 210 р. годового дохода. В селе бывают базары по четвергам чрез каждые 2 недели, а ярмарки однодневные – 2 февраля, 23 апреля, 9 августа и 9 декабря”.

blank

Боровичанки. 1920-ті рр. Ймовірно, належала родині колишнього власника млина с. Боровиця Чигиринського району Якова Кривошеї – придбана у комплекті з архівними документами сім’ї Кривошеї.

blank

Жителі Боровиці біля воза. 1930-ті рр. Ймовірно, належала родині колишнього власника млина с. Боровиця Чигиринського району Якова Кривошеї – придбана у комплекті з архівними документами сім’ї Кривошеї.