— Онук Артем давно цікавиться технікою. Вирішив йому зробити власний засіб пересування, — каже Володимир Черненко, 65 років, із міста Ватутіне на Черкащині. Він власноруч збирає транспорт. Використовує запчастини зі старих машин та мотоциклів. Минулої осені почав складати двомісну міні-автівку для онука-п’ятикласника. Пише gazeta.ua.

blank

— Багато деталей робив своїми руками. Наприклад, каркас. Варив, вигинав, — продовжує Володимир Олексійович. — Дах — із затемненого скла від “швидкої”. Двигун поставив від старого мопеда. Колеса — з дитячого велосипеда “Аист”. Довелося заміняти шпиці на товстіші, аби витримували вагу.

Довго думав, як зробити сидіння. Від жодної машини не підходили, бо завеликі. Взяв два стільці, обшив їх і набив м’яким матеріалом зі старих автомобільних крісел. Обладнав пасками безпеки.

Не підраховував точно, у скільки машина обійшлася. Однак дружина б убила, якби дізналася.

Черненка з онуком часто бачать на дорогах міста. Навчає хлопця кермувати автівкою.

— Місяці два катаємося на ній, — говорить Володимир Олексійович. — Артем їздить помалу — максимум 20 кілометрів на годину. Буває, через хвилювання плутає право й ліво. Машина споживає небагато бензину. На 100 кілометрів бере до 4 літрів.

Деякі водії спеціально підрізають, аби зупинити нас і роздивитися апарат. Інші просто сигналять і підіймають великий палець. Знайомі просять продати автівку за будь-яку суму. Я відмовляю.

Технічної освіти Володимир Олексійович не має. Закінчив музичне училище в Умані. Працює водієм “швидкої”. Окрім автомобіля для онука, змайстрував триколісний мотоцикл — трайк.

Сергій Радченко