Суспільне разом з учасниками проєкту “Народжені рікою” здійснили експедицію річками Черкащини, щоб знати більше про їхню історію та сучасний стан. Перша річка – Тясмин.

 Історія виникнення ріки Тясмин

“Приблизно 10 мільйонів років тому впав великий астероїд. Після падіння цього астероїду утворився кратер, який перетворився в озеро. Звідти почала витікати вода, яка з часом перетворилася в річку. Сучасне ж русло сформувалося у льодовиковий період. Власне, осколок великого льодовика наробив у землі ярів і пробоїн. Усе це із потоками з кратерного озера і утворило єдину повноводну річку Тясмин. А точніше – її ділянку від села Косарі до Сміли. Від Сміли до Чигирина раніше пролягав правий рукав древнього Дніпра, який у результаті з’єднався з Тясмином. Чому так сталось, достеменно невідомо, але дослідники припускають, що це наслідки землетрусу в першій половині тисячних років”, — розповів екскурсовод, краєзнавець Олександр Мушта.

За його словами, річка не тече з півночі на південь, а буквально тече по колу, в одній точці починається, і робить коло.

“От, як думають, як може річка від початку до місця впадіння мати лише 30 кілометрів? Ну це і підтверджує версію, що різні геотектонічні процеси, зрушення, зміни визначили утворення нашої річки”, — зауважив Олександр Мушта.

Також він додав, що тисячу років тому рікою ходили кораблі. Річка була повноводною і судноплавною, а Хмельницький водив Тясмином козаків у бій. Однак, додав пан Олександр, із настанням радянського періоду Тясмин зазнає кардинальних змін. Основна причина – створення Кременчуцького водосховища. Річка більше не належить собі.

blank

Як пов’язані Тясмин та Кременчуцьке водосховище

“Річка Тясмин втратила довжину 33 кілометри. Тобто цю довжину річки Тясмин забрало Кременчуцьке водосховище. Було затоплено дуже багато сільгоспугідь. І для того, щоб у якійсь мірі компенсувати ті втрати, які були понесені, вирішено питання осушення тясминської пойми”, — розповів начальник Тясминської експлуатаційної дільниці Володимир Вовкогон.

За його словами, у тисяча дев’ятсот шістдесят першому році усе перелічене побудовали:

“Усі радувались – не нарадувались тому, що пойма пішла під сільгоспугіддя, розроблялася, розорювалася. Кормові буряки досягали до сорока кілограмів, кукурудза виростала, стебло, до чотирьох метрів. Урожаї були колосальні. Але не врахували одного: тут торф’яні землі. Тобто кожне розорювання пойми призводить до вивітрювання. І почало вивітрювати запаси торфу”, — додав Володимир Вовкогон.

blank

Екологічний стан Тясмина

За словами черкаського еколога Олександра Спрягайла річці шкодить людське втручання: “Ця річка, як і багато річок у середньому Подніпров’ї, зарегульована. Така зарегульованість шкодить, у першу чергу, природнім угрупованням, оскільки втрачається природний тік води, втрачається можливість до самоочищення”.

Місцева жителька Тетяна Симоненко-Мазуренко пригадує, якою річка була раніше:

“Ми росли тут у дитинстві – річка повністю була чиста, мулу взагалі не було — гранвідсів лежав. Красотіще! Посеред річки, камінь був, ми на нього випливали й плигали… Тут добре було. З річки ми не виходили. А потім уже чомусь водоочисні в нас геть припинили працювати… Виходиш рано – синя вода. Виходиш в обід – чорна вода. Потім виходиш – біла вода. Як подзвониш уже їм… У шістнадцятому році пустили щось з водоочисних… Пішла якась дуже погана вода, і в людей подохли каченята, гусенята”.

За свлоами очільниці відділу інструментально-лабораторних досліджень Державної екологічної інспекції в Черкаській області Валентини Тарабукіної, у 2016 році були зафіксовані перевищення:

“У шістнадцятому році були перевищення. Але я не скажу, що значні від яких можуть подохнути кури, гуси і все решта. Були перевищення по азоту амонійному, по ХСК, по БСК, по нітритах. Два двадцять п’ять разів”, — розповіла фахівчиня.

За словами місцевої жительки Тетяни Симоненко-Мазуренко, тоді в річці перестали навіть жаби квакати: “Ні риби немає тут, а як упіймати ту, що лишилася, то просто їсти не можна – така вонь від річки”.

Як розповів еколог Олександр Спрягайло, нині вчені фіксують зміни: “Іхтіофауни змінилися дуже суттєво, десь у районі сорока трьох відсотків, за дослідженнями колег із Київського університету. І з тисяча дев’ятсот сімдесят шостого року. Тобто порівнювались дані за тисяча дев’ятсот сімдесят шостий рік і ось буквально років там чотири-п’ять тому”.

Місцевий житель села Медведівка Павло Кошовий рохповів, що знила і риба і раки: “Раків не стало, окуня не стало, плітки, краснопірки – нічого не стало. Щуки.. Після того, як скинули нечистоти десь у Смілі, у нас вся риба видохла. Минулий рік днів три тут спливали по десять, по вісім кілограмів коропи, соми… Все воно йшло”.

Начальник Державної екологічної інспекції в Черкаській області Олександр Позняков цей факт підтвердив: “Так, дійсно, влітку двадцятого року нами був зафіксований факт масового замору риби. Ми вважаємо, що в цій ситуації було декілька чинників, які вплинули на це. По-перше, висока температура дала ефект цвітіння синьо-зелених водоростей, водорості дуже швидко цвітуть, опускаються на дно, відбувається процес гниття і під час цих процесів вони забирають кисень. Тобто у нас були зафіксовані тоді збільшення показників по хімічному споживанню кисню, були відібрані проби води. Також були в нас по нітритах перевищення показників, значить, по азоту амонійному було в декілька разів перевищення. За даним фактом взагалі були передані матеріали до правоохоронних органів. Нами там була розрахована дуже велика шкода: близько дев’яносто чотирьох тисяч екземплярів риб. Різного роду цінних риб загинуло, починаючи від судака, окуня, інших видів риб”.

За словами Олександра Познякова, порушене кримінальне провадження за даним фактом, зараз проводяться відповідні експертизи.

blank

Учасники експедиції мандруючи річкою знайшли уздовж берегів каскад смітників та інших доказів того, що й деякі місцеві жителі зовсім не шанують річки.

“Смітники знаходяться, у ста метрах від річки… І от, ідуть дощі, і все це благополучно тут розкладається і через ґрунт, відповідно, йде до річки”, — зауважив учасник експедиції Любомир Коломієць.

У самій річці також плаває чимало сміття.

Також на стан ґрунтових вод, які наповнюють водойму впливають розорані береги Тясмину, зауважив еколог Олександр Спрягайло: “Крім цього, всю долину Тясмину, на жаль, було меліоровано. Прорито ряд каналів, фактично річку зробили такою собі штучною водоймою і на свій розсуд регулювали, де додавати води, де скидати тощо. І рілля підходить місцями фактично під саму річку. При цьому всі речовини, які вносяться у поле, обов’язково частково потрапляють у підґрунтові води і, врешті-решт, потрапляють у воду. Тобто це може бути елементарне підживлення, тобто, здавалося б, нічого страшного, наприклад, якусь там селітру внесли. Але ці речовини, якщо є в надлишку, і спричиняють так звану евтрофікацію. Тобто це підвищення вмісту органічних речовин або інших поживних речовин у воді. Як наслідок, це спричиняє активний ріст і розвиток ціанобактерій і цвітіння водойм. Але, крім цього, ще сільське господарство постачає у річку отрутохімікати. І це має прямий вбивчий плив на частину водних мешканців. Тобто накопичення цих шкідливих речовин по ланках ланцюга живлення врешті-решт усе-таки може призвести до вибраковування із екосистеми річкової цілих груп видів”.

За словами місцевої жительки Тетяни Симоненко-Мазуренко, із шістнадцятого чи сімнадцятого року жодних дій чи робіт для покращення екології Тясмина не проводилося.