Сьогоднішньої ясної, погожої днини Демократична сокира Черкас разом із друзями з НК Черкащина, Черкаська обласна організація УНСО та Группа “Ветеранське Братерство “місто Черкаси» вирішили навідатись до історико-краєзнавчого музею села Межиріч Канівського району. Як то кажуть, мали час та мали натхнення.
А вела нас туди інформація, яку нам вдалось добути і яка спричинила чималий резонанс, про те, що 9 травня там відкрили експозицію, присвячену довоєнному спецпідрозділу МВС «Беркут». Так, саме тому, що позначився розстрілами мітингуючих на Майдані, побиттям людей та катуваннями. До речі, частина з цих «захисників» ось уже 6 років вдало переховується на московії, ховаючись від українського правосуддя, інші успішно служать в лавах незаконних збройних формувань ЛиДиНиРи. І відкривали його не хто-небудь, а представники ватно-сепаратистських політичних сил – Опозиційного блоку «За життя» та партії «Відродження». (Окремо ми наголошуємо, що з повагою ставимось до тих службовців спецпідрозділу, які чесно і віддано несли службу та чинили спротив російсько-сепарській агресії і в жодній мірі не ставимо їх в один ряд зі злочинцями, які дискредитували міліцію).
Давно Межиріч не бачила такої кількості зацікавлених та допитливих відвідувачів свого музею. Так давно, що нас зустрів особисто його директор Григорій Марченко, дві дюжини поліцейських-спецпризначенців та журналісти центральних телеканалів, чи то 112, чи то ТСН. Не уточнювали.
Та повернемось до нашої екскурсії. Представник місцевої культури на громадських засадах запевнив нас, що всі елементи експозиції, які оспівували «Беркут», прибрано, бо він вняв критиці патріотичних сил. В цьому контексті слід віддати належне його конструктивності і подякувати за те, що не став доводити ситуацію до конфлікту. Зі свого боку учасники екскурсії запропонували допомогу у створенні експозиції, які правдиво висвітлює історію Революції Гідності та війни з Росією.
Тож надалі, сподіваємось, такий компроміс з боку директора не стане звичайним окозамилюванням по принципу «сьогодні зняв, завтра знову причеплю». А ми зі свого боку залишаємо за собою право регулярно відвідувати цю культурну установу. Адже так багато ще невідомого про історію рідного краю, особливо в селі Межиріч.
КОМЕНТАРІ