blank

Артишок зі спеціями — корисна страва для травлення, проте, як і спаржа, ще не досить популярна на столах українців. Не багато хто її куштував, бо ціна “кусається” — за кілограм просять від 350 гривень, але цю нішеву рослину можна виростити на власній присадибній ділянці в кліматичних умовах Черкащини. Фермер Павло Булгаков у 2026 році на Черкащині засадив артишоками близько десяти соток. Суспільному розповів, що вирощує екзот не перший рік і планує розширювати посадки до пів гектара.

“Я починав вирощувати артишок ще на Херсонщині. А як переїхав на Черкащину, продовжив. Ця рослина корисна для печінки та смачна. Але це більше про користь, ніж про гастро. Я хочу, щоб українці споживали корисні для себе речі”.

Артишок — теплолюбива рослина, розповіла кандидатка біологічних наук, доцентка кафедри агрономії, біології та екології Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького Вікторія Осипенко.

З її слів, найбільшими світовими виробниками артишоку є Італія, Єгипет, Іспанія, Аргентина та Перу.

“Артишок почали культивувати понад пʼять тисяч років тому як харчову та лікарську рослину. Зображення артишоку знайдено в руїнах храму поблизу Фів. Давні греки та римляни цінували його вище всіх інших овочів, хоча насправді це не овоч. Він належить до родини айстрових, основною ознакою яких є суцвіття-кошик: наприклад, соняшник”, — деталізувала науковиця.

Вікторія Осипенко додала, що ця рослина не вибаглива до ґрунтів:

“Артишок, як і всі айстрові культури, не дуже вибагливий до ґрунтів. Він росте на різних ґрунтах за механічним складом, на суглинках, супісках. Культура не вимагає ґрунтів із високим рівнем гумусу і при цьому досить солестійка. Рослина чудово росте на ґрунтах із pH від 6,4 до 7,8, але сильно кислі ґрунти потрібно вапнувати”.

Проте за спостереженнями фермера, який вирощував артишоки на Херсонищині та на Черкащині, рослина росте в різних регіонах України. І єдине — кліматичні умови впливають на врожайність.

“Де тепліше — трохи більша врожайність. У цьому різниця. Якщо ми будемо казати просто про сонце, то він його полюбляє, аби тільки полив був. Якщо з поливом усе добре, то ніяка спека йому не страшна”.

Постраждати рослини можуть від погодних примх, додав фермер:

У мене торік (у 2025-му – ред.) дуже сильно постраждав артишок. Був сильний град, і дірки були більші ніж кулак. Я встиг зрізати першу хвилю врожаю. Після граду спаржа відновилася, а артишок не встиг накопичити силу, щоб дати другу хвилю врожаю”.

На Черкащині ця рослина краще росте розсадним способом. Садити артишок на розсаду Павло Булгаков радить у лютому:

“Насіння висівається вже в лютому. Він вирощується на розсаду. Потім пікірується в стаканчики, а після останніх приморозків у травні його треба висаджувати в ґрунт і не вкривати нічим. Якщо теплий травень і червень, то вже в липні можна починати збирати врожай. Я висаджую два гібриди “Лорка” і “Тупак”. І от вони вже, починаючи з липня і до пізньої осені, мають кілька хвиль. Я встигаю: у мене останнє для себе зрізаю всі дрібні і великі”.

Висаджує розсаду артишоків на свої ділянки пан Павло ручним способом:

“Висадка вручну, збір вручну. В Італії, в Іспанії, де вирощується у великих об’ємах, там висадка є й механізована. Але в моєму господарстві все це робиться вручну. Адже є різні нюанси: разом із артишоком зрізається плодоніжка, на якій він стоїть. Залежно від стадії вегетації, її довжину треба зрізати по-різному. Тому дозволити робити це механічно, можна втратити певну цінність”.

Вікторія Осипенко додала: великою перевагою артишоку є його відносна безпроблемність щодо пошкоджень шкідниками та хворобами. У нього їх дуже мало.

“Найголовніший шкідник — це попелиця, найпоширеніший вид — “персикова”, інші зустрічаються доволі рідко.

Попелиця на артишоку з’являється дуже рано і буде завжди, якщо з нею не боротися, то вона сильно пригнічуватиме рослину. Попелиця найбільш небезпечна тільки в період після висаджування розсади, а коли рослина доросте до 50 см висоти, це вже не страшно”, — розповіла науковиця.

Також з її слів, рослину можуть пошкоджувати польовий клоп та ґрунтові шкідники.

“Небезпечна і галова нематода, але в Україні поки що практично немає полів, заражених нею. Стеблова нематода, хоч і паразитує на рослинах, але відчутної шкоди не приносить. Дуже сильно пошкоджують артишок капустянка (вовчок – ред.), особливо на присадибних ділянках, хрущі та озима совка, а також дротяники. Проте останні занапастити плантацію не зможуть”.

Хвороб, додала Вікторія Осипенко, також небагато:

“Наприклад, альтернаріоз, фузаріоз, кореневі гнилі. Дійсно, шкідників і хвороб у артишоку дуже мало, і з ними легко боротися біопрепаратами. Тому ця культура є дуже цікавою для органічного бізнесу. Але при цьому артишок також потрібно захищати від бур’янів, не використовуючи гербіцидів. Найкращим способом буде використання чорного агроволокна. Воно надійно захистить рослини від бур’янів”.

З досвіду фермера найнебезпечніший зі шкідників артишоку — вовчок (капустянка).

“Важливо також дбати, щоб вовчок не знищив розсаду рослини. Щоб боротися зі шкідниками, є перевірені методи без хімії — пастка з банки або ямка зі свіжим гноєм”.

Поруч з кущами артишоку нічого садити не варто, адже він пригнітить сусідів і сам дасть меншу врожайність, додав фермер.

Щодо заробітку, додав фермер, то рослину фермер продавав по 350 гривень за кілограм. З куща виходить зібрати в середньому по двва кілограми:

“Попит то є, то немає. Це пов’язано, мабуть, із купівельною спроможністю покупців. Артишок — це ручний збір — це майже крафт — він не може коштувати дешево. Такі продукти, як спаржа, артишок, шафран, дорогі, адже там багато ручної праці. На артишок попит починає зростати. Раніше його майже ніхто не купував. Зараз уже багато хто шукає такі продукти”.

Як смакує артишок

Якщо скуштувати тверду частину, вона буде нагадувати молодий волоський горіх. У приготованому вигляді це залежить від спецій, які ви використовуєте, розповів Павло Булгаков.

“Найкращий варіант — тушкувати. Мабуть, найскладніше — це його почистити. Адже треба гострий ніж і вправні руки, щоб це виконати і не порізати собі пальці. Щодо приготування. Залежить від того, в якому стані, якого розміру квітка. Якщо брати бутон, я його розрізаю навпіл. На пательню кладу вершкове масло із часником. Просмажую часник і артишок, щоб він пройнявся часником. Далі обсмажую артишок, щоб почала утворюватися золота скоринка, посипаю спеціями, підливаю до нього 100–150 мілілітрів пива і соєвого соусу. Солити не обов’язково. Подавати, коли соус почне липнути до плоду”.

Порада від фермера

“Щоб артишок не темнішав, поки ви його чистите, потрібно класти його у воду, а в неї додати дрібку лимонної кислоти або додати лимонний сік”.